Глобальні тренди онлайн-освіти

2003 рік. Массачусетський технологічний інститут (MIT) публікує записи лекцій на порталі MIT OpenCourseWare. 2007 рік. Khan Academy допомагає навчатися мільйонам школярів з усього світу. 2012 рік. Coursera та MITx (трохи пізніше – edX) запускають масові відкриті онлайн-курси (МВОКи, англійською – MOOCs) від провідних університетів США.

Cьогодні сотні навчальних платформ і онлайн-курсів знаходяться у вільному доступі. Загалом, можна розглядати розвиток двох напрямів: контент і сервіс. Контент – це підходи до створення сценаріїв навчальних відео, візуалізацій і презентацій, складання запитань і завдань. Сервіси – це моделі створення контенту та безпосередньо технічна складова: «обгортка», у яку загортають контент для кінцевого користувача. Відкритим залишається запитання: під які тренди та сервіси потрібно створювати освітній контент?

1. Microlearning (мікронавчання)

Платформа MITx з першим курсом Circuits and Electronics з’явилася у 2012 році. Курс тривав 15 тижнів і вимагав від студентів 8-12 годин навантаження на тиждень. Він містив понад 350 завдань у домашніх роботах, 12 лабораторних робіт і 3 іспити.

Минуло 4 роки. Цей курс на edX виглядає суттєво інакше. Тепер він розбитий на три окремих курси, тривалістю 5 тижнів кожен: Circuits and Electronics 1: Basic Circuit Analysis, Circuits and Electronics 2: Amplification Speed, and Delay та Circuits and Electronics 3: Applications.

Це відбулося й з курсом Introduction to Computer Science and Programming in Python від МІТ. Наприкінці першої версії курсу організатори зауважили, що його закінчило дуже мало студентів – і сьогодні він розділений на 2 частини. Звісно, можна сказати, що це маркетинг: якщо користувач хоче отримати затверджений сертифікат, замість одного доведеться купувати кілька. Але навіть якщо й так, справа не тільки в цьому.

Скорочення тривалості курсів – демонстрація тренду microlearning, що останнім часом впевнено захоплює онлайн-освіту. Люди звикли швидко отримувати потрібну інформацію з Google та дивитися короткі відео на YouTube. Відповідно, всидіти за тривалим курсом стає все важче: дослідники онлайн-платформи edX навіть рекомендують створювати відео, тривалість яких не перевищує 6 хвилин. Якщо ролик триває довше, кількість переглядів до кінця різко падає – студенти просто не витримують, відволікаються й це впливає на процес засвоєння матеріалу.

Тренд мікронавчання вже застосовується на практиці, а структура курсів змінюється. Все більшої популярності набувають невеликі практичні курси – від американської платформи Udemy до російської Нетологии.

До речі, тренд мікронавчання стосується не тільки тривалості курсів чи навчальних відео, а й звичних академічних речей на кшталт наукового ступеня. Udacity навіть запровадила новий термін для циклів курсів – nanodegree (наноступінь). Більше того: виникають цілі платформи, які складаються виключно з коротких (мікро-) курсів. Наприклад, Coursmos.

2. Adaptive learning (адаптивне навчання)

Знаєте, на якому слові найчастіше робив гучний акцент засновник edX Анант Агарвал під час виступу на міжнародній освітній конференції EdCrunch у 2015 році? Персоніфікація. Персоніфікація, адаптація під студента, індивідуальна траєкторія навчання – усе це терміни, що стосуються тренду адаптивного навчання. Сучасні дані дозволяють передбачити сценарії поведінки користувачів – так можна створити систему навчання, яка підлаштовуватиметься під кожного учня індивідуально.

Компанії та проекти, які розробляють системи адаптивного навчання, виникають у всьому світі. А винайдення ефективної системи адаптивної освіти, на нашу думку, cтане найбільшою революцією в онлайн-освіті з моменту появи перших масових відкритих онлайн-курсів.

В університетах США вже впроваджують інструменти адаптивної освіти: так, компанія Knewton співпрацює з Arizona State University. Завдяки Knewton студент отримує завдання, які відповідають саме його навчальним потребам (до прикладу, з певної теми, яку варто повторити), а викладач – статистику і кожного окремого студента, і групи загалом. Ці дані дозволяють модифікувати заняття так, щоб для кожного студента воно було максимально ефективним.

Кількість плафторм адаптивного навчання та розробників адаптивного контенту невпинно зростає

Один із викликів адаптивного навчання – ефективний підбір критеріїв, за якими можна «зрозуміти» поведінку користувача й створити для нього оптимальну навчальну траєкторію. Також важливою є автоматизація, тобто розробка сервісу адаптивного навчання, що зведе втручання живої людини до мінімуму.

3. Gamification (гейміфікація)

Люди обожнюють ігри. За статистикою, 97% дітей віком від 12 до 17 років грають у відеоігри. Але їх люблять і дорослі. Так, середньостатистичний геймер – 30-річний, а 37% геймерів старші 35 років.

Секрет у тому, що ігри можуть захопити та утримати увагу – через це вони стали потужним інструментом сучасної освіти. Варто запам'ятати слово «гейміфікація» – додавання елементів гри до іншої діяльності, наприклад, навчання. Значки, рівні, бали – усе це елементи ігор, які заохочують учня та стимулюють його мотивацію.

Наприклад, платформа Khan Academy гейміфікувала навчальний процес та розробила цілу систему бейджів. Користувачі здобувають бейджі (або значки) за певні досягнення. Подивився 10 відео – отримав бейдж. Без помилок виконав 10 завдань – тримай ще один.

Значки Meteorite Badges легко заробити, коли тільки почав користуватися платформою

А от Black Hole Badges здобути вже не так просто. Адже вони – «легендарні та таємничі»

Учень бачить, що він не стоїть на місці: отримав бейдж, отже, працював недарма. Помічати та відчувати власний прогрес дуже важливо, адже це стимул просуватися вперед. Гейміфікація освіти полягає в тому, щоб запозичити ці стимули в ігор та додати їх до навчального процесу.

Навчання невеликими порціями, індивідуально підлаштоване під кожного учня та ще й з потужною системою стимулів – це не утопія. Технології онлайн-освіти стрімко розвиваються й роблять навчання ефективнішим ніж будь-коли.

А тим часом команда EdEra готує цикл статей про кожен тренд із реальними кейсами та результатами. Слідкуйте за оновленнями :)

Авторка матеріалу: Анна Ляшенко, методистка EdEra