Як говорити так, щоб мене почули. Питання⁠-⁠відповіді психологів, частина 2

Як говорити так, щоб мене почули. Питання⁠-⁠відповіді психологів, частина 2

Матеріал створений в партнерстві EdEra та HoldYou

Нещодавно разом із сервісом психологічної підтримки HoldYou ми анонсували ефір з психологинею, до якого попросили аудиторію EdEra ставити анонімні запитання. Ми отримали понад 500 таких запитань. На частину з них можна знайти відповіді в ефірі — його ми зберегли на YouTube-каналі EdEra. Втім, там помістилися далеко не всі відповіді. Тож ще частину читайте в попередньому випуску нашого блоґу.

У цьому матеріалі психологині дають відповіді на інші запитання, які надіслали нам наші читачі.

Принагідно нагадуємо, що дізнатися більше про тривожність та як з нею боротися, можна в онлайн-курсі EdEra «Діалоги без тривоги».

Відповіді психологині Юлії Петруняк

«Що робити, якщо мене лякає те, що час іде надто швидко. Думками я взагалі в іншому часовому періоді свого життя — там, де я була щасливою.»

Розумію, що іноді простіше і приємніше жити спогадами (тим більше, що з часом ви починаєте ідеалізувати минуле), але важливо розвинути навичку жити в сьогоденні.



А щоб не лякав факт про швидкоплинність часу, рекомендую знайти заняття, у якому ви не відраховуватимете час, а радітимете кожному дню. Оскільки тільки ви є авторкою свого життя, у ваших руках робити його ще кращим день у день.



Навіщо жити спогадами про минуле, коли можна жити тут і зараз, фокусуватися на позитиві й отримувати задоволення від процесу? А щоб деструктивні думки не заважали, важливо опрацювати свої установки (замінити негативні на позитивні) самостійно або з психологом. Також важливо займатися улюбленою справою, допомагати іншим людям — і на душі буде тепліше. Постарайтеся прийняти той факт, що час не закінчується, а робить нас у кожному проміжку мудрішими й досвідченішими — і тоді життя заграє новими фарбами.

«Маю підозру, що в мене депресія. Це продовжується вже тривалий час і це не просто осіння хандра. Як шукати хорошого спеціаліста, який би реально допоміг? Як він називається та на що слід звернути увагу при виборі?»

Так, якщо пониження настрою спостерігається понад два тижні — це може бути депресія. В психології існує багато напрямів, і всі вони пропонують певні методики при депресії. Для початку радимо звернутися до психолога, за потреби він направить вас до іншого спеціаліста.



При виборі психолога зверніть увагу на формат його роботи, освіту, досвід, методи та проблеми, з яким він працює. Якщо самостійно визначитися складно, то ви можете проконсультуватися в службі підтримки HoldYou і її співробітники підберуть фахівця індивідуально для вас з урахуванням ваших побажань.

«Не можу пояснити собі, чи в мене осіння хандра, чи професійне вигорання, чи депресія.
  1. Меланхолія — це завжди погано?

  2. Який спорт допомагає проти осінньої меланхолії?

  3. Чи є продукти (овочі, фрукти, каші, чаї), які допомагають проти осінньої меланхолії?

  4. Наскільки, на вашу думку, ефективний метод Pomodoro проти меланхолії і для ефективної роботи в осінній час?»

Щоб з’ясувати, що саме відбувається — хандра, вигоряння або депресія, — рекомендую звернутися до фахівця, а не встановлювати діагноз самостійно.



І, звичайно ж, меланхолія — не завжди погано. Спробуйте зрозуміти, з якою метою вона прийшла до вас і що хоче «повідомити».



З приводу фізичних навантажень, тут допоможе практично будь⁠-⁠який спорт — головне, щоб ви вели активний спосіб життя. Це важливо, щоб знизити рівень кортизолу (гормону стресу). Він знижується насамперед від аеробних навантажень. Добре підійдуть йога, пілатес, танці.



При стресі допомагають банани, чай рекомендую пити на травах (м’ята, меліса), какао.



З приводу методу Pomodoro, він допомагає при прокрастинації. Ви можете використовувати його для підвищення своєї ефективності, так само як правило двох хвилин.



Але при меланхолії важливо попрацювати зі смислами. Прокрастинація — це наслідок втрати смислів, і працювати тільки з нею — все одно що лікувати симптом, а не причину.

«Як отримати щодня сили для нових звершень?»

Насамперед потрібно зрозуміти, яка деструктивна діяльність забирає ваші сили та час. У цьому добре допомагає моніторинг свого дня, коли ви записуєте, скільки часу витрачаєте на кожну справу та як змінюється ваш стан. Також варто промоніторити своє оточення — можливо, ви спілкуєтеся з людьми, які морально вас виснажують.



Окрім цього, знайдіть свої ресурси та намагайтеся частіше займатися справами, які вас наповнюють та дають позитивний заряд.

«Де взяти достатньо часу на роботу, виховання і навчання дітей, час на саморозвиток, відпочинок і фізичний догляд за собою? Про хатню роботу вже не пишу.»

Розумію, що питання дуже актуальне сьогодні. І, напевно, слід прийняти, що «встигнути все» не має бути головним завданням нашого життя.



Важливо розставити пріоритети та спробувати збалансувати основні сфери життя. У цьому вам може допомогти, наприклад, техніка «Колесо балансу» або робота з коучем. Щоб зрозуміти, що для вас справді важливо, подумайте, що у вашому житті мало найбільше значення для вас.

« Доброго дня. Я мама у декреті з двома дітьми (4 і 2 роки). Роботи не маю. Проживаю в селі, де моя професія нічого не варта. У чоловіка постійної роботи немає. Фінансово допомагала моя мама. Тепер змоги не має допомагати, а як жити далі, я не знаю...»

Розумію, що вам зараз важко. Але спробуйте для початку сфокусуватися на тому, що хорошого є у вас зараз. Можливо, це буде чоловік і діти, або мама і її готовність підтримати, коли є змога.



Фінансові труднощі можна вирішити. Подумайте, що ви можете зробити, щоб заробляти гроші віддалено. Зараз багато роботи онлайн, коли взагалі неважливо, у якому місті чи селі перебуває людина.



І пам’ятайте, що це просто важкий період і так буде не завжди. У вашій ситуації головне — зберігати спокій. Найголовніше для дітей — стабільна психіка матері.

«Чому інколи здається, що тебе не розуміють, і навіть якщо в житті все буде добре — все одно буде щось не так?»

Треба прийняти, що не всі і не завжди нас розуміють. І це нормально. Так само як і ми не можемо повністю зрозуміти інших, тому що дивимося на ситуацію через призму свого світосприйняття. Але ми можемо прийняти інших такими, якими вони є, не витрачаючи часу та енергії на засудження та критику.



І дійсно, в будь⁠-⁠якій ситуації можна знайти недоліки. Але у нас є вибір, на чому фокусуватися — на позитивні чи негативі. Добре працює техніка «щоденник вдячності», який бажано заповнювати щовечора й інколи перечитувати. Це допоможе бачити більше позитиву в житті.

«Як боротися з прокрастинацією? Неможливо змусити себе щось робити, коли це потрібно, але ти розумієш, що не хочеш нічого зовсім.»

Прокрастинація може бути однією з ознак депресії або життєвої кризи. В інших випадках — це відсутність мотивації, втрата сенсу діяльності та свого життя загалом.



Можливо, також, що цілі, яких ви намагаєтеся досягнути, нав’язали вам інші. Запитайте себе: «Що буде зі мною через 5 років, якщо я буду так само відкладати важливі справи?». Якщо картина вам не сподобається, варто звернутися до психолога. Він допоможе знайти сеанси та мотивацію й зрозуміти, чого ви хочете насправді.

«Я своїм вихованням понизила самооцінку своєї дитини. Як це виправити?»

Важливо, що ви визнаєте проблему й готові над нею працювати. Тепер спробуйте навпаки: більше хвалити дитину, заохочувати хороші вчинки, говорити, наскільки вона цінна в цьому житті, що вона особлива для вас і найкраща в світі дитина.



Важливо прислухатися до своєї дитини. Проводьте більше часу разом. Так само важливо слухати уважно, що у неї відбувається за день у школі, з друзями і т. д. Це потрібно, щоб дитина змогла довіряти батькам і розуміти, що батьки і вона — одна команда. А також, щоб змогла відчувати прийняття і підтримку від батьків.



Слухайте дитину, коли вона розповідає про свої переживання. Це можна робити навіть в іграх. Співчувайте за персонажа в грі разом з дитиною.



Якщо дитина вчинила неправильно, відокремлюйте особистість від вчинку: ти хороша, але в конкретній ситуації вчинила погано. Тут також важливо не звинувачувати себе, а бути «достатньо хорошою мамою» в теперішньому моменті.

«Як визначити, до кого варто звернутись у першу чергу — до психолога чи психотерапевта — коли стан зневіри, апатії й безсилля періодично покращується / погіршується? І як діяти, коли дуже погано й потрібна терміново допомога, а гарний фахівець має запис на 1–2 місяці вперед?»

Якщо ви сумніваєтеся, який фахівець вам потрібен, краще звернутися до психолога. Він на першій сесії скаже, чи може допомогти у вашому випадку, чи вам потрібна допомога іншого фахівця. Кожна людина переживає стани піднесення та посилення активності, які чергуються з періодами зневіри та апатії — і це нормально.



Якщо спеціаліст за допомогою тестування та спостереження визначить, що ваш випадок має відхилення від норми, він надасть потрібні інструменти для вирішення проблеми. Впевнена, що «гарних фахівців» у наш час багато і не всі вони мають такий щільний графік. Ви можете скористатися сервісом HoldYou, де запис до психолога можливий тут і зараз, або гарячими лініями психологічної підтримки. Бажаю Вам успіхів!

«Цікавить дитяча психологія. Зараз сину 3,9 років. Нічого не цікаво робити (клеїти, малювати, ліпити, вчити віршики...) — лише машинками бавитися. Як знов його зацікавити?»

Виникає питання: навіщо ви хочете його зацікавити діяльністю, яка йому зараз не актуальна. Провідна діяльність для дитини цього віку — гра. Саме в форматі гри дитина розвивається найкраще. Ви можете йому щось пропонувати, але в жодному разі не нав’язувати. Краще запитайте себе — чому це для вас так важливо?

«Я мама учня 7 класу, я дуже хвилююся щодо його успіхів у школі. Розумний хлопець, але зосередженості не вистачає. Хвилююся, що погане навчання погано вплине на майбутнє дитини. Як допомогти сину та перестати тривожитись про майбутнє.»

Працювати з власною тривожністю. Дитина підліткового віку зазвичай не має достатньо мотивації для навчання. Тим більше, що немає причинно-наслідкового зв’язку між відмінним навчанням та досягненнями в дорослому житті.



Навчання — це важливо, але на перше місце в цьому віці виходять стосунки: як дружні, так і романтичні. Допоможіть сину знайти баланс та дайте впевненість, що ви будете любити його безумовно, але хотіли б бачити його успішним в майбутньому, і в нього для цього є всі ресурси.

«Доброго дня) Маю питання: чи існують якісь тести для визначення ступеня прив’язаності дитини до мами? Бо мені здається, що мій п’ятирічний син занадто прив’язаний до мене.»

Добрий день! Дитина може мати сильну прив’язаність до матері з різних причин. Але в будь⁠-⁠якому разі в цьому немає нічого шкідливого для дитини. Така потреба може сформуватися в результаті травми, відповідно до типу особистості дитини або відповідно до специфіки її потреб.



Дослідженнями встановлено, що дорослі з досвідом надійної прив’язаності в дитинстві мають низку схожих рис: вони соціально активні та адаптовані, мають розвинений емоційний інтелект і позитивну самооцінку. Ці люди схильні до більшого саморозкриття і вільного прояву почуттів, при цьому вони відрізняються високим рівнем самоконтролю у конфліктних ситуаціях. Вони швидше відновлюються після стресу й адаптуються до складних життєвих ситуацій. Також дорослим з цієї групи властива когнітивна гнучкість і відкритість, відсутність зайвого страху критики, готовність визнати свої помилки. У романтичних стосунках вони здатні високо цінувати як себе, так і іншу людину, формувати міцні зв’язки й довірливі відносини, але залишатися самодостатніми й не впадати у залежність від партнера.



Тести такі існують — наприклад, тест «Незнайома ситуація» М. Ейнсворт. Але такі тести призначені для більш раннього віку. У вашому випадку рекомендую звернутися до спеціаліста для повного аналізу ситуації.

«Чи існують техніки миттєвого зняття стресу (для вчителя початкових класів)?»

Так, існують, але важливо вибрати ті, що підходять саме вам. Це може бути дихання по квадрату, спорт, йога, масаж, ароматерапія, прогулянка в парку. Якщо говорити про миттєві, то найпростіше — це дихання у ритмі, коли видих удвічі довший, ніж вдих.



І не варто забувати про профілактику. Важливо на регулярній основі робити справи, які вас наповнюють ресурсом, не забувати про розслаблення та час для себе. Якщо є глобальні проблеми, бажано пропрацьовувати їх із психологом, щоб негатив не накопичувався.

Відповіді психологині Маргарити Зайченко

«Вітаю, як не сумувати, коли ти витрачаєш гроші дарма?»

Головне — зрозуміти причину, що викликає цей стан, чому і навіщо так робите, у чому цінність цього стану. І потім — навчитися діяти інакше, якщо це потрібно. Спробуйте записувати всі свої витрати, потім проаналізувати їх, чи вони для вас насправді потрібні. Можливо, можна щось замінити дешевшими аналогами або взагалі відмовитися від чогось. Розплануйте свій бюджет чітко і спробуйте дотримуватися його.



З психологом можна подивитися на ситуацію з різних сторін і змінити її. Тут можуть бути теми батьківсько-дитячих відносин, самооцінки і т. д.

«Почуття перевантаженості, працюю вдома, побут, діти + ще моє навчання. В навчанні не встигаю, негатив переношу на сім’ю. Працюю, але коштів ледь вистачає. Платити за оренду чим? Як справлятися з цим?»

Тема швидше за все ресурсу, але можуть бути і теми відносин, кордонів, самооцінки. Спробуйте чітко розмежувати свій час, розділити час для роботи, навчання та побуту, сім’ї, оскільки ви працюєте вдома.



Розумію, що складно, але спробуйте давати собі час для відпочинку. Не ігноруйте своє почуття перезавантаженості. Потурбуйтеся про свій сон та харчування — це важливі фактори, якими не варто нехтувати.



На консультації можна з’ясувати, що саме викликає цей стан, і виробити стратегію іншої поведінки, а далі її тренувати. Можливо, знайти нові шляхи для дій і вчинків.

«Мені 39, і зараз відчуваю незадоволення прожитим життям від того, що так і не створив сім’ю і не знайшов кохану жінку, і робота не приносить задоволення. І навіть заняття спортом не допомагають.»

Тут теми самооцінки, стану, ресурсу та, можливо, батьківсько-дитячих установок. Я не знаю подробиць. Подумайте, що в житті важливо, а що — ні. Проаналізуйте всі ситуації та з’ясуйте, що викликало такі почуття безсилля і морального виснаження.



Якщо робота та спорт не приносять задоволення, спробуйте відкрити для себе інші захоплення. Відпочиньте, проведіть час із друзями. Якщо вас більше бентежить почуття самотності, то вирішіть для себе, що хотіли б змінити в цьому напрямку і як.



На консультації з психологом можна детально розібрати ці питання і зрозуміти, що саме вам потрібно, щоб вирішити ці питання.

«Як жити далі, якщо на носі 30 р, а жодних досягнень, планів на майбутнє чи роботи нема? Вранці не хочеться вставати з ліжка. »

Можливо, тема батьківсько-дитячих установок, самооцінки й ресурсу, емоційної виснаженості. Спробуйте приділити більше часу собі. Якщо вас бентежить відсутність планів та роботи, то почніть із визначення справи, якою хочете займатися. Згадайте, ким хотіли стати в дитинстві. Поставте собі цілі на пів року і більше. Обдумайте спосіб досягнення кожної.



На консультації з психологом простіше пропрацювати свої цілі, зрозуміти себе, знайти ресурс для втілення бажань і знайти відповіді на питання, які хвилюють.

«Чи можливо впоратися з психологічними проблемами самостійно, без допомоги спеціаліста?»

Ви можете спробувати впоратися з психологічною проблемою самостійно, але це залежить від виду самої проблеми. Якщо у вас емоційне вигорання, апатія, то ви можете самостійно почати працювати над проблемою. Але є проблеми, які вирішити самостійно неможливо.



З фахівцем ви зможете проаналізувати, які саме проблеми актуальні, знайти, можливо, ті теми, які не бачили, подивитися з багатьох сторін на багато сфер свого життя і знайти саме для вас потрібні інструменти для їх поліпшення. Кожна людина унікальна, і якщо навіть теми однакові, рішення для кожного своє.

«Психолог допомагає, контактує з соціальними працівниками?»

Так, психолог допомагає, підтримує, дає можливість подивитися з різних сторін саме на ваші ситуації і знайти найкращі шляхи разом з вами. Контакти з соціальними працівниками можливо знайти разом, залежно від запиту.

«Чи можна кохати колегу по роботі? »

Якщо виникло таке питання, то є тема заборон. Як саме любити, що вкладаєте в це поняття, чого хочете насправді? Чому вас це почуття хвилює і чи воно взаємне? Я не знаю подробиць, тому конкретну відповідь вам дати складно. Тут можуть бути теми відносин і самооцінки, кордонів.

«Що робити, коли повсякденні справи втягують у рутину? Відчуваєш себе, наче робот, дні зливаються в один, пригнічений стан.»

Тема ресурсу, енергії, можливо, кордонів, спілкування. Розплануйте свій день, розділіть час для себе та повсякденних справ, спробуйте відволіктися від них, знайти захоплення для вільного часу.



На консультації можна розглянути сфери, на які витрачаєте більше енергії, знайти шляхи для комфортного виходу з цього стану і виробити іншу поведінку, щоб накопичувати, зберігати ресурс і надалі його ефективно використовувати.

«Як ефективно з натхненням працювати в школі, яка на грані закриття, і безнадія відчувається в усьому? »

Тема стану, ресурсу, можливо, страхів. Що приносить задоволення, про що переживаєте, як це можете змінити і що хочете від цієї ситуації і для життя? Як ця ситуація впливає конкретно на вас і як можете ви вплинути на неї? Можливо, варто розглянути варіанти виходу   цієї проблеми — чи є сенс залишати на самоплив.



Кожен з нас унікальний і на консультації з фахівцем можна знайти саме той вихід із ситуації і спосіб поліпшити стан, який потрібен саме вам.

«Мене на роботі звинуватили в присутності всього педколективу у некомпетентності, бо так керівнику сказала одна з колег. При цьому та колега навіть не була присутня на заході і жодною інформацією не володіла! Мені неприємно, я ображена... Як бути? Як поводитись? Дякую!»

Тема кордонів, самооцінки, внутрішнього стану. Намагайтеся не реагувати на провокації і зберігати спокій. В іншому разі ваша колега отримує те, що хотіла — ваші виправдання, щоб знову піти від відповідальності.



Або спробуйте діяти рішуче. Якщо вам щось не подобається, скажіть про це. Якщо важко впоратися самостійно, ви можете звернутися за допомогою до психолога.



При аналізі ситуації, підтримці фахівця можна знайти саме ті риси характеру, які допоможуть змінити внутрішній стан і знайти шляхи для подальших дій. Можна буде також розглянути інші теми, які могли викликати таку ситуацію в житті й знайти рішення для їх подолання в майбутньому або шлях, щоб подібне не повторювалося. Це можна робити на рівні вашого сприйняття, внутрішнього стану і відносин з оточенням.

«Працюю з дітками вже 11 років. Але постійно мене супроводжує відчуття, що я не справляюся з поставленим завданням. Як бути з цим відчуттям? Намагаюся підвищувати й оновлювати свої уміння, знання. Але, на жаль, усе одно ця невпевненість у власній компетентності не покидає мене.»

Теми самооцінки, можливо, батьківсько-дитячі установки або інші вплинули на саме таке сприйняття себе. Чому все мало, звідки береться це відчуття, як зробити, щоб було достатньо, і отримувати задоволення від себе, своїх вчинків, роботи, досягнень?



Причин може бути досить багато. Над самооцінкою можна попрацювати самостійно. А от якщо це походить від батьківсько-дитячих взаємин, то краще звернутися до психолога — самостійно вирішити це питання буде складно.



На консультації разом із фахівцем можна розібратися і знайти відповіді та рішення для подальших дій, зміни ситуації й стану.

«Мене турбують мої відносини та мої почуття до колишнього чоловіка. Хочу зрозуміти, це не здорова залежність?»

Може бути залежність, тема батьківсько-дитячих відносин і установок, сценарії, що дитина створює в дитинстві й які залишилися до цього часу; може бути тема кордонів і самооцінки. Одними з тривожних дзвіночків залежних стосунків є наростання тривоги, пригнічений стан, різкі зміни настрою, ігнорування бажань партнера, його ідеалізація.



Любовна залежність, як і будь⁠-⁠яка інша, буває дуже сильною, тому в таких випадках є потреба у довгій терапії зі спеціалістом. Для початку ви можете усвідомити проблему, почати говорити з партнером та шукати вихід разом.



Які саме ці почуття, що хочеться надалі для комфортного стану і як це змінити — можна вирішити спільно на консультації і знайти найкращі шляхи для подальших дій і змін.

«Як можливо відокремлювати себе і займатися новими цілями, які собі поставила, коли твій чоловік постійно каже, що в тебе не вийде, але і сам заробити або спробувати не хоче?»

Теми взаємин, кордонів, можливо, батьківсько-дитячі установки. Можливо, один із проявів токсичних відносин. Щоб це зрозуміти, проаналізуйте різні ситуації або зверніться до психолога. Якщо ви почуваєтеся нещасливою, пригніченою, спостерігаєте постійні ревнощі та контроль зі сторони партнера, то варто задуматися. Адже здорові відносини мотивують, дають віру та натхнення, а не навпаки.



На консультації зможете разом із фахівцем провести аналіз, зрозуміти, що робити, щоб зберігати себе, свій комфортний стан, мати ресурс для нових цілей і досягнень, і яких саме.



Спробуйте висловити свої почуття партнеру, скажіть, що ви відчуваєте. Можливо, вас зрозуміють і ви разом прийдете до рішення.

«Маю інвалідність. Через це вимушена сидіти вдома. Друзів немає. Інвалідність не дають, бо спочатку казали «дуже молода», а зараз кажуть «одягай протез та іди, нащо тобі інвалідність?». Працювати не можу. Як жити? Може, почати убивати. Щоб звернули увагу на велику проблему — не тільки фізичну, але і соціальну?»

Співчуваю вам, розумію, що опинилися в складній життєвій ситуації.



Йдеться, перш за все, про соціальний захист людей з інвалідністю: право на безоплатне отримання ліків, на безоплатний проїзд, на отримання від держави засобів реабілітації (милиць, візків, протезів), путівок на лікування чи навіть авто.



Ви маєте повне право вимагати експертизи для встановлення інвалідності та отримання допомоги від держави. Відмова у такому випадку скоріше за все є незаконною, тому радимо звернутися з цим питанням до компетентних органів.



Спробуйте також знайти захоплення, що буде приносити вам задоволення. Можливо, воно переросте в заробіток для вас. Зараз є дуже багато можливостей в інтернеті. Також ви можете знайти собі друзів та спілкуватися з ними в соціальних мережах. Бажаю вам успіхів та натхнення!