У минулій статті ми розповіли про зміст освітнього серіалу «Окей, ґуґл: підприємництво для школярів». Ми створили його разом із партнерами, щоб підлітки змогли глибше ознайомитися з підприємницькою діяльністю та отримали дієві інструменти від засновників успішних бізнесів.

У цій статті ми розглянемо методи та підходи до навчання підприємництва, які можна використовувати в школі.

Почнемо з методу кейсів (Case Method). Він впливає на формування критичного мислення і є інтерактивною технологією колективно-групової та  проєктної форм навчання. Цей метод запровадила Гарвардська бізнес-школа. Розгляньмо, у чому ж суть такого методу.

Наприклад, освітня мета уроку — навчити учнів та учениць:

• виокремлювати проблему, її локальний та глобальний контекст;

• знаходити та аналізувати альтернативні розв’язання проблеми, нестандартні підходи;

• висувати й перевіряти гіпотези;

• брати відповідальність та заохочувати інших;

• поводитися й ухвалювати рішення в умовах невизначеності;

• визначати пріоритети.

Щоби її реалізувати, добираємо відповідний кейс. Візьмімо за основу заклад, що працює в місті або селі. Це може бути кав’ярня, ресторан чи піцерія. Формуємо зміст кейсу.

Визначаємо завдання.

1. Яку проблему хоче усунути ресторан?

2. Які підходи до розв’язання проблеми застосовує?

3. Який сценарій рекламної кампанії ви запропонуєте закладу і блоґерам? (Наприклад, 30 % знижки на перше замовлення для клієнтів та клієнток, які перейшли в блозі за покликанням на перегляд відео про заклад).

4. Чи потрібно заздалегідь оцінювати репутацію блоґу?

5. Чи пов’язані репутація та кількість підписників блоґера чи блоґерки з успішністю рекламної кампанії ресторану?

6. Як ви пропонуєте заохотити блоґерів? (Наприклад, безплатно надати їм декілька страв, щоби вони розповіли про ваш заклад своїй авдиторії).

Інший метод — проєктно орієнтоване навчання (Project-Based Learning). Суть цього методу — в орієнтації на результат, якого можна досягнути, розв’язавши певну важливу проблему. Зовнішній результат можна застосувати на практиці. А внутрішній — це досвід реалізації проєкту, нові знання й навички, компетенції й цінності. І саме цей результат стає надбанням учня чи учениці.

Наприклад, освітня мета уроку — навчити підлітків:

• візуалізувати результати проєкту;

• створити про це доповідь;

• презентувати результати проєкту.

Навчання на реальних проєктах допоможе опанувати на практиці м’які навички (soft skills). Це індивідуальні характеристики людини, які допомагають їй взаємодіяти в команді. Наприклад, уміння креативити, бажання навчатися чи навички таймменеджменту.

Проблемно орієнтований підхід (Problem-Based Learning). Основа цього методу — проблема, яку потрібно усунути. Це допомагає учнівству зрозуміти зв’язки, а не просто запам’ятати факти. Під час проблемно орієнтованого підходу підлітки вчаться критично мислити, злагоджено працювати в команді, покращуються їхні комунікативні здібності та лідерські риси.

Наприклад, ви вивчаєте модуль «Команда» і ставите за мету:

• навчити створювати команду та розподіляти ролі;

• ознайомити з роллю медіатора/-ки — у розв’язанні конфліктів та фасилітатора/-ки — під час обговорень;

• пояснити, що таке емпатія та чому вона важлива в бізнес-процесах;

• ознайомити з основними принципами концепції shared leadership та самоорганізації в команді.

Щоб досягнути навчальної мети, добираємо відповідні завдання.

1. Ознайомити із технологією SMART для постановки цілей, записати середньострокові цілі, використовуючи SMART.

2. Розподілити ролі членів команди проєкту (наприклад: генератор/-ка ідей, менеджер/-ка, комунікатор/-ка, аналітик/-иня, маркетолог/-иня, менеджер/-ка партнерств). Визначити свою роль (або ролі) у проєктній команді.

3. Провести обговорення «Для чого потрібен розподіл ролей у команді?».

Навчання, орієнтоване на феномени (phenomenon-based learning). За цієї моделі певну тему, ідею, концепцію вивчають комплексно. На початку phenomenon-based learning (PhenoBL) вчитель або вчителька формулює запитання. А далі учнівство має знайти відповіді на це запитання та виокремити проблеми, пов’язані з феноменом або концепцією.

Цей метод можна поєднати з екскурсіями в компанії, стажуванням чи волонтерством, під час яких учні здобувають перший досвід роботи. Мета — показати дітям, як функціонують ці заклади зсередини та дослідити феномен (конкретну компанію чи організацію) комплексно. Наприклад, якщо діяльність організації або установи пов’язана з гуртовою чи роздрібною торгівлею, то учні та учениці мають зрозуміти, які права та обов’язки є у споживачів, коли ті купують товари або замовляють послуги.

Практичні вправи також актуальні, оскільки під час виконання підлітки моделюють свої дії з різних аспектів управління бізнесом. Тематика й навчальна мета можуть відрізнятися. Наприклад, вчитель або вчителька ставить за мету уроку чи цілого модуля — ознайомити учнів та учениць із різними професіями, аби вони зрозуміли:

• які функції та завдання в кожної професії;

• яка освіта й навички потрібні;

• де їх можна здобути;

• які риси, здібності, схильності важливі для певної професії;

• як скласти CV та cover letter, підготуватися до співбесіди.

До навчальної мети формулюємо відповідне завдання.

У процесі виконання завдання:

Провівши таке дослідження, вчитель або вчителька може запропонувати скласти резюме та мотиваційний лист (CV & cover letter), які потрібні, щоб отримати посаду головного/-ої енергетика/-ині на електростанції.

Крім того, на уроках біології або математики можна всім класом розв’язувати задачі, які навчать школярів розраховувати вартість покупки; визначати, скільки грошей залишиться в родини після витрат; розуміти, що означає прибуток та збитки.

А на уроці світової літератури на прикладі головних героїв творів О’Генрі, Джека Лондона, Чарльза Дікенса діти можуть визначити позитивніта негативні моральні риси, властиві підприємцям. Наприклад, за допомогою методу мозкового штурму.

Будь-яка робота в малих навчальних групах, під час якої учні виконують практичні вправи, розбирають конкретні ситуації, готують групові проєкти й беруть участь у ділових іграх, має позитивний результат. Такий метод допомагає учнівству розподіляти й виконувати різні ролі в команді, ефективно спілкуватися й обмінюватися досвідом. Підлітки вчаться відстоювати власну думку або домовлятися з тими, хто її не поділяє, брати на себе лідерську чи виконавську роль та відповідати за кінцевий результат команди.

Як приклад, запропонуйте учням об’єднатися в групи та влаштувати змагання за звання найкреативнішого/-ї генератора/-ки екоідей: хто може спланувати безвідходне виробництво, наприклад, використавши чайну заварку як добриво для квітів.

Ділові ігри — метод, до якого учнів та учениць доволі легко залучити. Такі ігри допомагають підліткам глибше зрозуміти тему. Вони дають змогу відтворювати життєві ситуації, ставити себе на місце експертів та експерток з актуальних проблем та засвоювати знання, які легко застосувати у власному бізнесі.

Потужний метод зарядитися мотивацією — метод рольових моделей. Завдяки йому школярів можна ознайомити:

• з історіями успішних бізнесменів і підприємиць, компаній та організацій;

• з бізнес-історіями, які зазнали краху (та проаналізувати, чому так сталося);

• з представниками та представницями реальних компаній, щоб дізнатися, як вони стали успішними, та чи є в їхніх компаніях можливості для підлітків отримати перший досвід роботи;

• з ровесниками, які реалізували свої підприємницькі ідеї та вже заробили перші гроші.

Зразок такого завдання:

Або можна запропонувати завдання проаналізувати історію.

Можна започаткувати дебати на такі теми: «Чи все можна придбати за гроші?», «Що пріоритетніше: якість або ціна?», «Якби були магазини, в яких можна купити марно витрачені роки життя, чи придбали б ви кілька років?», «Хто формує попит: корпорації чи споживачі?».

Заохочуйте учнів та учениць брати участь у конференціях та виставках, які організовує бізнес-спільнота (наприклад, у «Битві стартапів»), олімпіадах і конкурсах з економіки та бізнесу. Організовуйте позанавчальну діяльність, під час якої учні матимуть змогу відвідати бізнес-гуртки чи клуби. Так вони зможуть застосувати свої знання на практиці та попрацювати над реальними проєктами, які розпочали під час навчання.

Матеріали курсу «Окей, ґуґл: як стати підприємцем?» можна обговорювати на виховних годинах та уроках математики. А ще — використати як ідею для річного проєкту класу, що мотивуватиме підлітка втілити підприємництво у своїй школі.