Як бачить новорічні обіцянки наш мозок: плануємо наступний рік

Як бачить новорічні обіцянки наш мозок: плануємо наступний рік

Анастасія Романюк
методистка EdEra

Новорічні свята у багатьох людей асоціюються із часом для підбивання підсумків. Ми аналізуємо, як пройшов минулий рік, що вдалося зробити та що б хотілося змінити. Через це кожен новий рік для нас — це період обіцянок піти у спортзал чи на йогу, нових планів на майбутнє та пошук нових можливостей.

У 2020 році дослідники Стокгольмського університету опублікували результати масштабного дослідження, де намагалися зрозуміти, як люди планують свої новорічні резолюції та наскільки ефективно їх досягають. До кінця року лише близько 54 % респондентів досягли поставлених цілей. Чому ж не всі досягають бажаного? І якщо люди схильні планувати цілі на наступний рік, але лише половина досягає очікуваних результатів, то як тоді спланувати рік так, щоб усе вдалося? Спробуємо розібратися.

Чому так складно досягати цілей?

За часовими характеристиками цілі поділяють на короткострокові та довгострокові. Вчені довели, що за бажання в моменті та довгострокові плани відповідають різні процеси: довгострокові цілі зберігаються у нашій уяві, а короткотермінові — у наших емоціях та сенсорних відчуттях. Відповідно, щоб зберегти уявлення про відкладену у майбутньому нагороду треба значно більше зусиль. Якщо ви поставили собі за мету на рік «покращити навички фінансової грамотності», ваша ціль — навчитися відкладати, щоб назбирати грошей на ноутбук. Для цього ви проходите курси з фінансової грамотності, досліджуєте техніки заощаджень, аналізуєте та перерозподіляєте свої витрати. Тобто, до регулярних завдань нашого мозку додався ще цілий список додаткового навантаження. Задоволення від результату ви отримаєте лише наступного року — коли розпакуєте новий ноутбук. Але наш організм не розуміє таких концепцій, як нова техніка. Йому зрозумілі лише біохімічні сигнали, одним з яких є задоволення.

Тому якщо ви уже довгий час відкладаєте досягнення якоїсь великої цілі — проблема необов’язково у вашій ліні, відсутності дисципліни чи мотивації. Варто лише знайти правильний підхід до процесу її досягнення. Ми підготували для вас декілька порад, що можуть допомогти у плануванні.

  1. Діліть завдання на невеликі кроки та відзначайте свої успіхи. Якщо ви починаєте прокрастинувати перед надто великим завданням — вигадайте нагороду та тіште себе після проходження кожного відрізка шляху. Наприклад, першим кроком для досягнення вашої мети може бути «записатися на курси з фінансової грамотності». Це вже привід святкувати маленьке досягнення, що ви на один крок наблизилися до бажаного ноутбуку. Психологи ще називають це явище «the sign effect»: мотивація отримати щось хороше якомога швидше — значно сильніша, ніж бажання уникнути чогось негативного. Так кожен пункт вашого плану перетвориться на крок між вами та чимось приємним.

  2. Сплануйте свій час, щоб ви могли приділити всю свою увагу тому, що ви робите. Поставивши перед собою глобальні цілі, ми маємо велику спокусу почати робити все й одразу для швидкого досягнення. Краще не намагатися бути мультизадачними. Перемикатися між різними завданнями — це додаткова робота для нашого мозку, що забирає його ресурси від основної. Тому у своєму шляху до фінансової грамотності дізнайтеся про розклад занять курсів та сплануйте його так, щоб це було найбільш комфортно для вас. Виконуйте завдання по черзі та не перемикайтеся на декілька різних, це допоможе вашому мозкові ефективніше запам’ятовувати та групувати інформацію для засвоєння, а потім і практичного втілення.

  3. Групуйте завдання. У роботі над різними процесами залучені різні частини головного мозку. І він не здатен перемикатися між ними, як між вікнами у браузері. Спочатку треба уповільнити процес, що вже триває, і плавно запустити новий. Наприклад, виокремте блок завдань, пов’язаних із рахуванням коштів. І спробуйте запланувати на один вечір аналіз ваших витрат за місяць та перерахунок відсотку заощаджень.

  4. Список ваших кроків до поставленої мети має виглядати не просто як список справ, а як список пріоритетів. Якщо вам здається, що до вашої цілі треба зробити 50 кроків, оцініть, чи вистачить вам часу та енергії на ефективне виконання всіх. Можливо, ви насправді можете вкластися лише у 10 із них — але це будуть 10 комфортних, якісних кроків. Куди тоді подіти інші 40? Деякі з них можна делегувати, але від деяких доведеться і відмовитися.

    Наприклад, для успішного освоєння фінансової грамотності вам потрібно пройти курс, дослідити техніки заощаджень та проаналізувати свої витрати. Проходячи курс, ви вже дізнаєтеся певні техніки (наприклад, ви ознайомлюєтеся з технікою Ейзенгауера та можете сортувати завдання за пріоритетністю). Тож спробуйте йти за вже відомою технікою, а якщо вона виявиться неефективною — лише тоді додайте крок «дослідження інших технік заощаджень». Ось як може виглядати план вивчення фінансової грамотності:

    План покращення навичок фінансової грамотності у 2022 році

    Записатися на курс із фінансової грамотності

    Протестувати різні застосунки для трекінгу фінансів

    Відкладати 5 % від зарплати щомісяця

    Читати 50 сторінок щотижня книги з фінансової грамотності (наприклад, «Шлях до фінансової свободи» Бодо Шефера)

    Щовечора записувати свої витрати за день

    Щомісяця аналізувати витрати

    Поступово збільшити відсоток заощаджень до 10 %

Не засмучуйтеся, якщо з минулого року у вашому списку залишилися невиконані цілі: більшість людей забувають про новорічні обіцянки вже у лютому. Не існує універсальних рецептів, як правильно планувати свій час і розставляти пріоритети. Та є кілька загальних принципів, які зроблять цей процес комфортнішим: ділити завдання на невеликі кроки та відзначати свої успіхи на кожному з них, зосереджуватися на одному завданні за раз, групувати та розставляти пріоритети у своєму to-do list.