PISA та її вплив на освіту

Нещодавно ми писали про переваги тестів як навчального інструменту. А сьогодні розповімо про PISA (Programme for International Student Assesment або Програма міжнародного оцінювання учнів) – ще один тест, але задля моніторингу шкільної освіти. Україна також долучилася до PISA та в 2018 році вперше візьме участь у тестуванні.

З чого все почалося

У 1997 році країни ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) вперше провели міжнародне тестування. Його результати з’явилися в 2000 році та стали несподіванкою для деяких країн.

Наприклад, німецькі школярі продемонстрували результати нижче середнього в усіх категоріях тесту. Така низька успішність змусила німецьких освітян діяти й стала початком низки освітніх реформ.

Зокрема, були запроваджені освітні стандарти й оцінювання після третього та восьмого класу. Однак результати оцінювання не означали покарання чи закриття шкіл, учні яких демонстрували низьку успішність (як, наприклад, відбувалося в США). Більше того, результати окремих шкіл взагалі не оприлюднювали. Оцінювання мало на меті виявити навчальні заклади, яким була потрібна допомога. А опитування школярів і освітян, які теж включені в PISA, допомогли визначити, що діти іммігрантів зазвичай навчаються гірше за німецьких дітей.

Після цього Німеччина почала покроково змінювати систему освіти — так, велика увага приділялася саме учням, які погано навчалися.

Відео, де розповідається про німецькі навчальні реформи та принцип індивідуальної роботи з учнем.

Підхід виявився результативним: у 2012 році Німеччина показала результати вище середнього в усіх трьох категоріях тесту (читання, математика, природничі науки). А за результатами 2015 року, вона входить до топ-20 країн з усіх категорій тесту.

Результати 2015 року. Німеччина посідає 15 місце. Лідирують країни Азії — Сінгапур, Японія, Південна Корея. А от Фінляндія, що спочатку демонструвала одні з найкращих результатів у світі, опускається донизу, що непокоїть фінських освітян.

Джерело: PISA 2015 Results in Focus

Структура та мета PISA

Отже, мета PISA — порівняти ефективність освітніх систем різних країн, виявити освітні прогалини та запозичити дієві практики. Це міжнародне оцінювання спрацьовує як своєрідний сигнал тривоги: ми вже переконалися в цьому на прикладі Німеччини.

До речі, схожа ситуація склалася й у Бразилії — після низьких результатів PISA з математики у 2003 році, країна почала активно виправляти ситуацію. Тестування 2015 року виявило, що найслабші учні покращили свої результати на 34 бали.

Тестування проводиться кожні три роки, участь беруть 15-річні школярі. PISA складається з трьох категорій: читання, природничі науки та математика. Цікаво, що для успішного проходження тесту не потрібно зазубрювати визначення та формули. Завдання PISA перевіряють не те, як добре діти знають шкільну програму, а наскільки ефективно вони здатні використовувати шкільні знання в повсякденному житті.

Наприклад, читання перевіряє вміння розуміти та аналізувати тексти. На сайті PISA Ukraine розміщено приклади завдань попередніх років українською мовою, серед них — завдання «Грип».

Завдання складається з тексту в форматі інформаційного листка про грип та щеплення. Після цього пропонуються запитання на правильне розуміння тексту та його аналіз. До прикладу, у школярів запитують їхню думку стосовно доречності малюнків в інформаційному листку.

Одне із запитань вимагає від учнів подумати, наскільки коректні рекомендації надає листівка. Критичний аналіз інформації — надзвичайно важлива навичка, особливо якщо мова йде про здоров’я.

Джерело: PISA Ukraine

Тест із математики перевіряє вміння застосовувати математичні знання в побутових ситуаціях. Візьмемо для прикладу завдання «Соус». Якщо вам доведеться готувати соус за таким рецептом, скільки олії потрібно використати?

Звичайна математична задача, адаптована до побутової ситуації. Ви змогли відповісти?

Джерело: PISA Ukraine

Серед прикладів завдань із природничих наук – збірка завдань «Щоденник Семмельвайса». Завдання оформлені у вигляді записів із щоденника лікаря головної лікарні Відня, де під час пологів помирають жінки. Лікар намагається виявити причини такої ситуації, а в його записах можна знайти історичні факти, коментарі та графіки. Від школярів вимагаються базові знання з природничих дисциплін, а також вміння визначати причини та прогнозувати наслідки.

Завдання повинне виявити, чи розуміють школярі, чому з лікуванням антибіотиками треба бути обережним. А також — чому постійно виникає потреба в розробці нових антибіотиків.

Джерело: PISA Ukraine

PISA в Україні

Наступного, 2018 року, буде проведено черговий цикл тестування PISA. В Україні оцінювання відбудеться у квітні-травні, участь братимуть не всі заклади середньої освіти, а лише їх частина. Учасники підбираються так, щоб охопити представників усіх типів навчальних закладів. Таким чином можна отримати результати, максимально наближені до реалій.

Також кожен цикл PISA має основну категорію, яку аналізуватимуть більш детально й прискіпливо. У 2018 році нею стане читання – навичка, необхідна для подальшого навчання та набуття інших знань.

Окрім тестування з читання, математики та природничих наук, школярі та освітяни проходять анкетування. Анкети містять запитання стосовно соціально-економічного статусу анкетованого, його середовища та мотивації до навчання. Саме анкетування допомагає встановити зв’язок між академічною успішністю та соціально-економічним становищем і виявити, які групи дітей найбільше потребують уваги.

Відео, що коротко пояснює як працює PISA.

У світі, де все тісно взаємопов’язано, рівень освіти більше не обмежується державними кордонами. Країни обмінюються досвідом та переймають одна в одної успішні методики. У Німеччині та Бразилії результати PISA стали приводом для освітніх реформ, а в світі загалом – своєрідними орієнтирами для освітян. В Україні ж PISA дозволить виявити прогалини в шкільній системи освіти та найбільш вразливі групи дітей, a ці дані допоможуть задати вектор ефективних змін.

Авторка матеріалу: Анна Ляшенко, методистка EdEra