##карантин #дистанційненавчання #вчителям #прошколу

Учителі онлайн. Або чому не Viber?

Випробування коронавірусом: як справляються школи та вчителі під час карантину? За останніми даними, в Україні понад 19 300 шкіл (дослідження CEDOS). І всі вони зараз у польових умовах мають пристосуватися та випробувати дистанційне навчання. Разом з проєктом Прошколу ми спробували розібратися, як це відбувається і які методи дійсно рятують учителів.

Карантин у світі

Уявіть, що зараз понад 160 країн закрили свої школи на карантин, а 87% учнів світу перейшли на онлайн-навчання (за даними моніторингу ЮНЕСКО).



Як це працює в Італії?

Там педагоги обрали формат відеодзвінків і користуються програмою Google Hangouts. Як розповідають самі студенти, так вчитися навіть легше, адже час, який раніше витрачали на дорогу до школи, тепер можна присвятити домашнім завданням.



Що з дистанційною освітою в США?

У Північній Америці система дистанційної освіти працювала до карантину. Там навіть 1987 року створили Асоціацію дистанційного навчання США — USDLA (United States Distance Learning Association), яка має програми від початкової школи до корпоративного навчання. Навіть зараз із розвитком інтернету у США використовують три складові онлайн-навчання:


  1. електронну пошту, за допомогою якої перевіряють домашні роботи чи ведуть комунікацію;
  2. телеуроки та презентації, які демонструють на місцевих каналах чи внутрішніх каналах школи;
  3. відеоконференції для пояснення нових тем чи семінарів.

Система працює злагоджено, а вчителям лишається тільки перевіряти роботи й час від часу давати короткі консультації онлайн.

Китай теж обирає дистанційне навчання

Подібними методами користується й Китай: у країні розвинута система відеоуроків, які транслюють по різних телеканалах. А на час карантину держава створила «національний інтернет-клас», до якого можуть одночасно долучитися 50 мільйонів учнів. Але система не ідеальна, адже доступ до інтернету є далеко не в кожного мешканця Китаю. Крім того, вчителі мають ретельно готувати кожне слово своєї лекції, адже цензура «інтернет-класу» часто блокує слова, які їй здаються некоректними.


Які є методи для України?

Телетрансляції замість школи

Один із методів, який себе вже добре зарекомендував, — це ТБ-уроки. Існують два формати:

  1. З підготовки до ЗНО — його транслюють на телеканалі РАДА і кількох регіональних ТБ. Це відеоуроки та розбори тестів. Розклад трансляцій можна знайти на сайті МОН.
  2. Уроки онлайн для школярів 5 — 11 класів, які транслюють на YouTube-каналі МОН й інших медіаресурсах.

На Буковині місцеві телеканали теж допомагають учителям із трансляцією відеоуроків. Оскільки сигнал місцевих телекомпаній доходить навіть до найвіддаленіших гірських сіл, цей метод працює інколи краще за інтернет.

У чому плюс такого формату для вчителів:

  • можна проходити програму без відставань і після ТБ-уроків перевіряти з дітьми домашню роботу та спільно розбирати помилки;
  • трансляції знімають з учителів зайве завдання підготовки нового матеріалу;
  • сигнал місцевих телекомпаній доходить навіть до найвіддаленіших гірських сіл, цей метод працює інколи краще за інтернет, а часто це взагалі єдиний спосіб учитися.

З мінусів: телеуроки не можуть повністю замінити школу, адже учням потрібен контроль учителя, аби працювати над помилками та засвоєнням нового матеріалу.


Уроки в Viber

Метод, яким користується переважна більшість шкіл на заході України, — це уроки у Viber-і. Викладачі зазвичай створюють окремі групи в месенджері для учнів з 1 по 9 класи й щодня викладають там інформацію.

«Ми працюємо у вайбері, адже не всі діти мають ноутбуки. А це зручно, вчителі бачать прогрес, діти скидають домашню роботу приватними повідомленнями»

поділилася одна з викладачок загальноосвітньої школи.

У чому плюс такого формату для вчителів:

  • не обов’язково мати ноутбук, зазвичай Viber використовують на смартфонах;
  • Viber є у переважної кількості учнів та батьків, адже більшість шкільних груп існують саме у Viber-і;
  • педагоги можуть ділитися матеріалами, завантажувати домашні завдання одразу в групу для всіх учнів та за допомогою відеодзвінків спілкуватися з ними онлайн;
  • чудово працює для сільських шкіл, де кількість учнів у класі не перевищує 15.

З мінусів: це забирає багато часу, аби зібрати всі домашні завдання і провести відеодзвінки з учнями. Тому, на жаль, Viber може стати місцем обміну і сховищем для робіт та нового матеріалу, але повноцінний урок замінити не зможе.


Facebook рятує

Не Viber-ом єдиним: для зв’язку з учнями чудово працює і месенджер Facebook. За його допомогою теж можна проводити відеоуроки, але найкорисніше, мабуть, — що вчителі можуть створювати свої групи та події у самому Facebook. Він дозволяє ділитися навчальними матеріалами, схемами, відео, вигадувати завдання і навіть влаштовувати флешмоби та конкурси.



У чому плюс такого формату для вчителів:

  • як і з Viber-ом, для зв’язку достатньо мати смартфон;
  • можна планувати наперед свої дописи з новими матеріалами у групах;
  • до відеодзвінків можна залучити до 50 осіб.

З мінусів: діти можуть відволікатися на інші повідомлення у Facebook, окрім того, далеко не всі з них зареєстровані в цій соцмережі. Зазвичай цей формат підходить для шкіл з більших міст та районів.


Google Classroom як ідеальне сховище

Про Google Hangouts ми вже згадали, але є ще один додаток, який значно спрощує життя вчителям. Щоб ділитися навчальними матеріалами, давати завдання, тести й залишати оголошення учням, можна використовувати спеціальний сервіс — Google Classroom. Це віртуальний клас, у якому діти не будуть відволікатися на повідомлення чи стрічку новин. Тут можна зберігати й обмінюватися матеріалами, проводити онлайн-уроки та створювати окремі групи для різних класів.



У чому плюс такого формату для вчителів:

  • тут є статистика про успішність учнів, яка генерується автоматично;
  • можна зручно перевіряти домашні завдання;
  • тут зручно готувати уроки на весь тиждень одразу, адже публікацію матеріалів можна запланувати заздалегідь.

З мінусів: по-перше, потрібно всім учням створити пошту на Gmail. По-друге, доведеться витратити трохи часу, аби спланувати свою роботу тут і завантажити всі завдання хоча б на день чи тиждень. Але надалі це працюватиме як інструмент безперервного навчання.


Відеоуроки для всіх

Цей метод за популярністю поступається лише Viber-у. Вчителі активно використовують Skype і Zoom для відеодзвінків, аби проводити уроки з учнями й цілими класами онлайн. Це вже більше схоже на живе спілкування й особливо підходить для практичних занять із мистецтва чи дисциплін, які вимагають контролю вчителя. Інакше кажучи, — коли вчителю потрібно бачити, як дитина займається та скеровувати її.



У чому плюс такого формату для вчителів:

  • можна одночасно провести урок для кількох учнів (у Skype, наприклад, дозволяють зібрати до 50 учасників, а в Zoom — навіть 100, проте час обмежений і є лише 40 безкоштовних хвилин);
  • це найбільш подібний до реальних уроків метод, коли педагог може бачити дитину й чути її реакцію, коригувати мову, помічати помилки в реальному часі.

З мінусів: аби відчути всі переваги, варто мати ноутбук чи комп’ютер, адже на екрані телефону помітити все і всіх буде досить важко.


Сайти шкіл й онлайн-платформи

Школи, які мають свої вебсайти, почали розміщувати на них теми й завдання для учнів. Але такий інструмент не зовсім відповідає ідеї дистанційного навчання. Чому? Бо бракує взаємодії з дітьми і прямих консультацій та пояснень.

Тому крім сайтів, ліцеї, гімназії та деякі школи використовують системи управління школою та навчаннямSMLS. Завдяки цим системам можна завантажувати уроки, презентації, домашні завдання і проводити онлайн-консультації за графіком звичайних уроків. Звісно, такий метод можуть дозволити собі лише деякі школи країни. Адже в усіх учнів мають бути планшети, а в школи — кошти на подібну програму.

Але на допомогу звичайним школам приходять платформи в інтернеті, де діти можуть проходити онлайн-тести (наприклад, ресурси На Урок) або готуватися до ЗНО (курси від Be Smart, EdEra чи iLearn). Ці ресурси можуть стати помічниками для вчителя у підготовці уроків і перевірці знань учнів.

У чому плюс такого формату для вчителів:

  • уже є низка готових завдань, якими можна користуватися як планом домашніх робіт чи перевірок;
  • учнів можна оцінювати за результатами тестів і пізніше перенести бали до журналів.

З мінусів: на заваді може стати лише доступ до інтернету, але для всіх онлайн-сервісів достатньо швидкості навіть мобільного інтернету.


Інструменти для дистанційної освіти залишатимуться актуальними й після карантину. Тому варто навчитися користуватися ними ефективно. Тут на допомогу можуть прийти курси, наприклад, «Цифрові навички для вчителів» і «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів», а також курс про творчі інструменти викладання «Бери й роби». Яким би неприємним не був цей карантин, для дистанційного навчання зараз справжній золотий час. І наша освіта може виявити всі прогалини, болючі місця та дасть змогу зрозуміти, що можна застосовувати в наших реаліях.


Author image

EdEra R&D

  • Kyiv
comments powered by HyperComments