У попередніх статтях, присвячених ефективному навчанню, ми розглядали повторення та чергування різних типів завдань. Сьогодні проаналізуємо ще одну дієву стратегію — формулювання запитань до матеріалу (elaborative interrogation).
Уявімо, що ви отримали базові знання з певної теми. Настав час переходити до складніших концепцій. Щоб їх опанувати, потрібно не тільки добре розуміти матеріал, але й уміти будувати зв’язки між уже вивченим та новою інформацією.
Для цього варто ставити запитання до нового матеріалу та відповідати на них. Зверніть увагу, мова йде не про фактажні запитання («Хто? Що? Де? Коли?»), які допомагають закріпити новий матеріал у пам’яті. Нас цікавлять глибокі запитання на логіку та порівняння («Як? Чому? Навіщо?»). Вони допомагають побудувати зв’язки між новим матеріалом та попередніми знаннями, використати цю інформацію для відповіді на більш глобальні запитання. Наприклад, як на зображенні нижче.
Використання запитань на уроці з фізики. Учні отримують або самостійно формулюють запитання стосовно фізики польоту. Наприклад, «Як літак злітає?», «Навіщо літаку двигун?». Джерело — Teaching the science of learning.
Чому ця стратегія ефективна
Звернемося до одного з перших досліджень стратегії запитань.
У дослідженні брали участь три групи. Кожна отримала список, що складався з 24 речень. Наприклад, «Голодний чоловік сів у машину».
Речення першої групи були питальними, тобто учасники мали відповісти на запитання «Чому?». Наприклад, «Чому голодний чоловік сів у машину?».
Друга група отримала ті ж речення, але з поясненнями: «Голодний чоловік сів у машину, щоб поїхати до ресторану».
Третя група просто читала речення без пояснень — «Голодний чоловік сів у машину».
На фінальному тестуванні всі учасники мали пригадати інформацію про цього чоловіка. Яким він був (голодним), чому сів у машину (щоб поїхати до ресторану). Найкращі результати продемонструвала перша група, яка відповідала на запитання до речень.
Отже, чому запитання працюють? Коли вам необхідно відповісти на глибокі запитання типу «Чому?» або «Навіщо?», доводиться пригадувати вже відомі знання та пов’язувати їх з новою інформацією. Уявіть, що на попередньому уроці фізики учні вивчали підйомну силу, а на цьому — навіщо літаку двигун. Тепер ви можете поставити глибоке запитання на кшталт «Чому літак злітає?». Так у пам’яті учнів не тільки закріпляться попередні знання — у них ще й інтегруються нові.
Як навчатися за допомогою запитань
Навчання за допомогою запитань складається з трьох етапів:
- Поставити запитання.
- Відповісти на нього.
- Перевірити відповідь.
Коли ви читаєте новий матеріал, поставте до нього запитання. Сформулюйте своє запитання не на фактаж, а на логіку та порівняння. Наприклад, Чому? Чому так, а не по-іншому? Навіщо? А що як..? Чим відрізняється цей процес від іншого? Які в них спільні риси?
Отже, ви поставили запитання. Спробуйте на нього відповісти. Спочатку — самотужки, не заглядайте в підручник або пояснення. Також не лінуйтеся, поясніть собі свою ж відповідь, адже самопояснення — також навчальна стратегія. Так ви зможете виявити прогалини в знаннях та водночас повторите новий матеріал. І тільки після самопояснення перевірте свою відповідь за навчальним ресурсом (наприклад, підручником).
Запитання працюють ефективніше, якщо ви вже маєте базові знання з теми, тобто не опановуєте її з нуля. Адже чим більше у вас знань з предмету, тим ефективніше ви зможете відшукати відповідь на запитання та пояснити її.
В одному з експериментів порівнювали студентів без попередніх знань з теми та з попередніми знаннями. Після навчання з допомогою запитань, обидві групи продемонстрували кращі результати. Однак для групи з попередніми знаннями ця стратегія виявилася ще ефективнішою.
Як запровадити навчання за запитаннями в класі
Чергуйте задачі та теоретичні приклади розв’язання в домашніх завданнях з математики.
Зробіть логічні запитання частиною навчального процесу. Наприклад, після пояснення або повторення нервової системи на уроці біології, запитайте, чому ботокс запобігає появі зморшок (а не що запобігає появі зморшок — це фактажне запитання). Включайте логічні запитання й у домашні завдання.
Ставте запитання, для відповіді на які потрібно пригадати попередні теми або навіть задіяти знання з інших предметів. Це можуть бути запитання стосовно аномалій, контрінтуїтивних концепцій, ситуацій з повсякденного життя. Наприклад, чому пір’їна та камінь, кинуті з однакової висоти, досягнуть землі одночасно?
Заохочуйте учнів розмірковувати вголос або записувати свої думки. Для відповіді на логічне запитання знадобиться більше часу, ніж на фактажне. Особливо, якщо відповідь не можна миттєво знайти в підручнику або в інтернеті.
Тому поставте учням запитання і дайте трохи часу, щоб підготувати відповідь. Потім організуйте дискусію. Так учні почують різні думки та точки зору й колективно дійдуть правильного розв’язання завдання. Якщо дискусія просувається мляво, а учасники далекі від правильної відповіді, давайте підказки. Після дискусії ще раз чітко повторіть правильне пояснення — так ви переконаєтеся, що учні дійсно правильно зрозуміли відповідь. Також це додатково закріпить матеріал у пам’яті.
Втім, використання запитань у якості навчального інструменту має певні складнощі.
Не всім учням вистачатиме знань, щоб відповісти. Якщо це стосується більшості, запитання викличе лише розгубленість і втрату мотивації. Тому варто провести попереднє тестування, щоб виявити загальний рівень знань та слабкі місця. Разом попрацюйте над ними — і тільки після цього ставте логічні запитання.
Однак, навіть після спільної роботи, у класі залишаться учні, які не опанували матеріал на рівні, достатньому для логічних запитань. Важливо не цькувати таких учнів, а дати їм можливість спостерігати за дискусією.
Англомовне відео, де вчителі розповідають, як зацікавити неуспішних учнів.
Також у вашому класі можуть бути учні, які мають достатньо знань, однак соромляться відповісти. Вони візьмуть участь у дискусії, якщо відчуватимуть, що їх ніхто не зневажатиме та не каратиме. Наприклад, низькою оцінкою.
А як щодо учнів, яким просто лінь напружуватися та шукати глибокі пояснення? Щоб посилити їх мотивацію, варто ставити запитання про контрінтуїтивні концепції або прикладні запитання. Наприклад, скільки можна пити чашок кави щодня, без шкоди для здоров’я? Контрінтуїтивні концепції суперечать нашому побутовому досвіду, а прикладні запитання можуть його покращити. Ці фактори також спонукають шукати відповідь.
Звичка ставити запитання «Чому?» та «Навіщо?» знадобиться не лише під час навчання в школі чи університеті, а й у повсякденному житті. Тому це не просто дієва навчальна стратегія, а й навичка людини 21-го століття.
Чи продукти з ГМО дійсно шкідливі? Чому на продуктах з’являються надписи «без глютену»? Навіщо приймати біологічно активні добавки, і чи можна бути здоровим без них? Поставте собі ці запитання в супермаркеті або аптеці, і ви зрозумієте, що ця стратегія — не лише навчальна. Вона може знадобитися в будь-якій життєвій ситуації.
Якщо вас зацікавили дієві стратегії навчання, радимо прочитати
- Огляд найефективніших навчальних стратегій від журналу Cognitive Research: Principles and Implications. Усі стратегії ґрунтуються на багаторічних дослідженнях та досвіді вчителів.
- Organizing Instruction and Study to Improve Student Learning. Практичний довідник дієвих навчальних стратегій від американського Національного центру освітніх досліджень (National Center for Educational Research).
- Наукова стаття про перспективні методи навчання з журналу Асоціації психологічних наук (Association for Psychological Science).
- Онлайн-курс Learning How to Learn.
Авторка матеріалу: Анна Ляшенко, методистка EdEra
