У 1896 році компанія Sperry & Hutchinson випустила спеціальні марки, котрі споживачі отримували за покупки в роздрібних магазинах мережі. Зібравши певну кількість марок в альбом, можна було обміняти їх на цінні подарунки. Саме цей підхід, на думку маркетингового аналітика Джеральда Крістінса з Університету Південної Кароліни, вважається першим прикладом використання елементів ґейміфікації в маркетингу. Освіта чекала близько ста років, поки ґейміфікацію не почали впроваджувати й у ній.

Що таке ґейміфікація в навчанні?

Ґейміфікація — це використання ігрових підходів для неігрових процесів, зокрема навчальних і трудових. Автори статті «Вплив ґейміфікації на історичне мислення» у журналі Nature підкреслюють: ґейміфікація сприяє зануренню учнів у навчання — вони концентруються на досягнення поставлених цілей.

Хоч елементи ґейміфікації в освіті існують здавна (наприклад, система оцінювання у вигляді зірочок у США для початкової школи, де кожна зірочка — нагорода за «перемогу» над завданням), лише в останні роки її почали застосовувати послідовно, не лише окремими частинами.

Розглянемо кілька найпростіших прикладів ґейміфікації у повсякденні. Коли ви збираєте печатки в улюбленій кав’ярні, щоб отримати безкоштовний напій, — це ґейміфікація. Коли ваш банк дарує бейджі за якусь операцію в застосунку — це ґейміфікація. Коли улюблена соціальна мережа мотивує вас заповнити профіль інформацією, щоб отримати заповітні 100 %, — це теж ґейміфікація.

Ґейміфікація в освіті базується на простому, але дієвому принципі:

Тільки йдеться не про абстрактні бали й оцінки, знайомі всім ще зі школи, а про реально вимірювані результати і успіхи.

Є завдання, але немає єдиного шляху його розв’язання. Учні самі обирають різні варіанти.

Учні від початку і до кінця діють за власним планом. Досягнення мети стає їхньою особистою перемогою.

Інші учні бачать результат і навчаються зокрема на чужому досвіді.

Успішна ґейміфікація в освіті, на думку директора Массачусетського технологічного інституту освіти Скотта Остервіля, дасть учням чотири свободи:

• свободу невдачі: ігри допускають помилки без значних наслідків;

• свободу експерименту: ігри дають змогу не боятися відкривати для себе нові стратегії чи інформацію;

• свободу «різного погляду»: за допомогою гри на одну й ту саму проблему можна поглянути з різних боків;

• свободу спроб: ігри дають змогу працювати та навчатися періодами, перемежовуючи діяльність і відпочинок — учень чи учениця за час паузи можуть поміркувати над завданням, яке вони вже зробили.

Ґейміфікація для дітей і дорослих — речі різні

У 2018 році програма Еразмус+ у кооперації з освітніми центрами провела дослідження ефекту ґейміфікації у різних групах. Діти семи років були більш мотивовані до навчання через гру, аніж старші респонденти.

Збільшити мотивацію дорослих у ґейміфікованій освіті може відмінне від дитячого цілепокладання. Діти хочуть бачити результати своєї роботи тут і зараз: наприклад, моментальні зірочки за свої здобутки. Дорослі більше орієнтуються на перспективу. Їм важливіші не стільки сьогочасні досягнення, як можливості використовувати отримані знання, навички і досвід в майбутньому (наприклад, на роботі). Тут у пригоді стане ігрове моделювання ситуацій: як би людина, маючи певні знання, вчинила у тій чи тій ситуації.

Ґейміфікацію використовують і в навчанні для дорослих. Наприклад, у курсі про демократію та вибори «ЦВК: просвіта» студія онлайн-освіти EdEra скористалася сторителінгом та нагородами за проходження лекцій і тестувань, щоб заохотити слухачів опановувати курс.

А курс для слідчих НАБУ «Слідство веде НАБУ» весь побудований у форматі гри-розслідування, де користувачі мають поетапно пройти повноцінний квест-розслідування уявного злочину. У процесі слухачі дізнаються потрібну для слідчих НАБУ інформацію.

А як ґейміфікацію в навчанні використовують в інших сферах?

Wezom IT-Company запровадили ґейміфікацію в навчальному процесі понад 10 років тому і радо діляться своїм досвідом.

Навіщо застосовувати ґейміфікацію в освітніх курсах?

У психології та фізіології є термін «стан монотонії». Він виникає при постійному повторі одних і тих самих дій, що рано чи пізно починає негативно впливати на ефективність навчання. Монотонія — це один з факторів, здатних дуже швидко перетворити улюблену роботу на справжнє випробування волі, а в навчанні — відбити будь-яке бажання розвиватися далі.

Світовий банк пише: «Освіта нині — в кризі». Попри те, що навчання доступне ширшому колу людей, ніж будь-коли раніше, на жаль, відвідувати школу — не означає вчитися. Сотні мільйонів дітей по всьому світу випускаються, не маючи потрібних для сучасного життя навичок, як-от цифрова грамотність чи критичне мислення. Одна з імовірних причин цього — учні втрачають інтерес до навчання, не відчуваючи прогресу або не розуміючи, як використати знання на практиці.

Щодо того, як зробити освітні курси ґейміфікованими, то розробляючи курси IT, ми спираємося на три базові механіки ґейміфікації навчального процесу.

1. Гра

   Перед студентами постає конкретне завдання, вони отримують певні інструменти для його розв’язання і практично повну свободу дій. Винагорода — «закритий» проєкт, успіх, реальні скіли. Наші студенти можуть самі обирати шлях досягнення цілі, а не просто вчать теорію і повторюють дії викладачів. Вони — першовідкривачі.

2. Конкуренція

   Азарт, адреналін, бажання проявити себе і знайти шлях розв’язання поставлених завдань, який буде кращим й ефективнішим, ніж в інших, — це основні рушії, щоб ліпше навчатися й постійно рости над собою. Ми лише дбаємо, щоб ця конкуренція була здоровою і чесною.

3. Постійні зміни активностей

   Навчальний процес повинен постійно змінюватися. Одноманітність — це головний ворог ефективного навчання IT-спеціалістів. Тому кожне заняття на наших курсах кардинально відрізняється від попереднього. Ніяких самоповторів і рутини!

Наведемо приклад ґейміфікації уроку з особистому бренду в Wezom Академії.

1. Відбувається практичне заняття.

2. Кожен студент та студентка покроково «створюють» особистий бренд.

3. Студенти захищають свої бренди індивідуально та в групі, граючи в гру «Альянс».

Після першого етапу роботи з особистим брендом ми аналізуємо результати, акцентуємо увагу на досягненнях, працюємо над помилками і переходимо до наступного етапу.

Ми вводимо елементи ґейміфікації в навчальний процес буквально з першого ж заняття. Ось так виглядає базовий план.

Приклади використання ігрових форм в онлайн-освіті

Digital курси Wezom Академії — показовий, але далеко не єдиний приклад успішного застосування ігрових форм в онлайн-освіті. З деякими прикладами ви, імовірно, вже і так зіштовхувалися. Наприклад, різноманітні платформи для вивчення іноземних мов, як-от Lingualeo чи Duolingo, або застосунок Swift Playgrounds для вивчення мови програмування Swift. Це в буквальному сенсі гра, де для проходження рівнів потрібно вивчати і правильно застосовувати команди Swift. Більше прикладів ґейміфікації в навчанні, можна знайти в статті EdEra Ґейміфікація в корпоративному навчанні.

І на завершення: за даними дослідження компанії Incentive Solutions, ґейміфікація підвищує інтерес до навчального і робочого процесу на 60 %, а їх продуктивність — в середньому на 50 %. І наші спостереження це підтверджують. Тому ми не тільки самі продовжуємо впроваджувати ґейміфікацію в освіті, а й радимо іншим використовувати її принципи в навчанні та роботі.