#Школа #Змішане навчання #Діти #Продуктивність #Навички

«Навчання — це вам не розваги», або чи можливо сьогодні змотивувати школярів

«Навчання — це вам не розваги», або чи можливо сьогодні змотивувати школярів

Сергій Якубов
науковий співробітник Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Б. Грінченка, ментор навчального проєкту «STEAM-інформатика»

Згадайте свій останній особистий успіх. Можливо, ви відкрили бізнес або встановили власний спортивний рекорд? Що саме допомагало вам підійматись о 6 ранку та йти на пробіжку? Або працювати над складним проєктом? Мотивація, чи не так?

А тепер уявіть, що дитині теж треба прокинутися о 7 ранку або навіть раніше. Сидіти 45 хвилин на уроці, 6–7 уроків на день. А ввечері робити домашні завдання. Додайте до цього гуртки та репетиторів. Такий графік виглядає цілком «по-дорослому». Але він може бути як виснажувати, так і надихати. Адже багато чого залежить саме від мотивації. Так, можна змусити навчатися, але дослідження Американської психологічної асоціації доводять, що мотивовані учні краще засвоюють інформацію та швидше її сприймають. Водночас менш мотивовані — мають гірші результати в навчанні.

quotes

Підхід «змусити» або «залякати» учня чи ученицю — застарілий.

Викладачі розуміють, що підхід «змусити» або «залякати» учня чи ученицю — застарілий. Тому зазвичай мають цілий арсенал ідей та інструментів, які перетворюють нудну теорію на захопливий урок. У статті пропоную ознайомитися з деякими з них.

Сучасні ґаджети для сучасного покоління

За даними організації Parents Together, яка об’єднує понад 2 мільйони американських батьків, 49 % дітей проводять перед екранами 6 годин на день. Так, можна дискутувати на тему, добре це чи ні. Але факт є фактом: ґаджети — невіддільна частина життя нового покоління.

Вони цікаві дітям та цілком можуть бути корисними в освіті. Наприклад, смартфони можна синхронізувати зі smart-дошкою і працювати одразу всім класом над проєктом чи темою. Або використовувати освітні мобільні застосунки. У такий спосіб вчитель або вчителька показують нові можливості та функції звичного смартфона. І все це гармонійно доповнює основний предмет. Часто навіть невелике відхилення від правила «сховайте телефони» робить урок більш динамічним та цікавим.

Або зробити крок ще далі та розглянути VR-окуляри, 3D-принтери й інтерактивні лабораторії як інструменти навчання. Багато школярів вже заочно знайомі з такою технікою завдяки кіно або роликам у соціальних мережах. Тому зустріч віч-на-віч з інноваційними технологіями захоплює учнів. З одного боку, робототехніка та ґаджети близькі та зрозумілі їм, з іншого — зберігається ефект чогось нового та футуристичного.

quotes

Так, ґаджети та технології самостійно не зможуть мотивувати учнів, але це чудові інструменти, які допомагають педагогам.

Так, ґаджети та технології самостійно не зможуть мотивувати учнів, але це чудові інструменти, які допомагають педагогам. Завдяки їм навчання можна перетворити на процес, який мотивує дитину шукати нові рішення та творчо підходити до будь-якого завдання.

Уроки поза класом

«Уроки на подвір'ї школи, екскурсії, невеликі подорожі до музеїв чи театрів мотивують дітей вчитися більш ретельно», — стверджують експерти Відділу стандартів освіти Сполученого Королівства. Такі заняття можуть допомогти соціалізуватися та покращують загальну поведінку в класі.

Ці уроки переважно не потребують додаткових технічних інструментів і оснащення. Достатньо хорошої організації та фантазії. Наприклад, деякі школи мають власні теплиці, де проводять уроки біології та на практиці розповідають про особливості фотосинтезу чи інші тонкощі ботаніки. Урок історії можна провести в музеї або просто під час екскурсії містом. Навіть якщо містечко невелике, все одно знайдеться кілька цікавих історій та людей, про яких 100 % варто знати. Уроки літератури та музики — в кіно, театрі або опері.

Це не новий підхід до навчання, але він не втрачає своєї актуальності та чудово доповнює класичні уроки.

Більше практики!

Уявіть, що вам треба зробити проєкт або вивчити щось просто так, без розуміння кінцевого призначення ваших старань. Тобто ви не будете розуміти, навіщо вам ця інформація і де надалі знадобиться ваш проєкт. Не дуже мотивує, так?

Схожа історія зі школою. Складно зацікавити дитину математичними або фізичними формулами, якщо вона не розуміє, де їх використовувати. До речі, згідно з дослідженням PISA-2018, 36 % українських учнів не змогли продемонструвати базовий рівень знань із математики. До того ж минулого року пороговий бал ЗНО з математики не подолали 31 % випускників. Досить яскравий приклад демотивації.

Тут у пригоді якраз і будуть практичні заняття. Вони не лише мотивують, а й допомагають краще засвоїти інформацію. Саме тому набагато легше вивчати іноземну мову, коли є можливість використовувати її у житті (спілкуватися, дивитися фільми або читати книжки мовою оригіналу).

Щодо інших предметів, то нині 7 київських шкіл тестують роботу з дронами на уроках STEAM-інформатики. Щоб правильно запрограмувати дрон, треба зробити математичні розрахунки. А ще знадобляться знання геометрії та географії, фізики та робототехніки, оскільки силу вітру теж треба правильно визначити для вдалого запуску дрона. У такий спосіб ефемерні терміни «синус», «косинус», «сила вітру» чи «вібрації» стають реальнішими. І учні чітко розуміють, де і як їх можна використовувати на практиці.

Трохи ґейміфікаціїї

Ґейміфікацію визначають як використання ігрових підходів для неігрових процесів. Зробили вправу — отримали бонус, зібрали картки всіх героїв — отримали в подарунок розмальовку, успішно виконали тест — перейшли на інший рівень. Її мета — мотивувати та залучити людину у конкретні процеси (навчання, покупки, заняття спортом). Такий підхід давно і вдало використовують у маркетингу та бізнесі. Тому тут варто пояснити й сам термін. Ґейміфікація — це не використання комп’ютерних ігор на уроках.
Ні, в освіті це саме про підхід до навчання.

У контексті освіти ґейміфікація допомагає легше сприймати монотонну інформацію, мотивує учнів та «занурює» у предмет. Діти сприймають такий формат навчання як розвагу, разом з тим у них є окремі цілі та досягнення.

По суті, сам навчальний процес, у якому використовують оцінки, від початку ґейміфікований. Ними створюють конкуренцію та ніби заохочують учнів змагатися за краще місце в рейтингу. Але забувають, що сам процес «досягнень» теж має бути цікавим.

Це якщо ми говоримо про звичні уроки у форматі «вчителька розповідає — всі слухають». Та якщо додати до процесу елементи гри, отримаємо зовсім інший результат.

Як приклад розглянемо урок від вчительки із Кропивницького Маргарити Калюжної.

На початку заняття вона влаштовує цілий квест. В Excel-таблицях — прізвища учнів та їхній баланс балів. За відповіді на уроці школярі можуть одержати до 5 балів. Діти, які набрали від 3 балів, отримують частинку пазлу. Якщо зібрати всі деталі — вийде повноцінна картинка у OneNote. Такий підхід, на думку викладачки, мотивує учнів та робить сам навчальний процес цікавішим.

До речі, ґейміфікацію на уроках Маргарита Калюжна почала використовувати давно. З 2014 вона щороку відвідувала конференції та форуми E2, які організовує компанія Microsoft. А у 2016 у складі команди з учителями з Малайзії, Туреччини та Швейцарії педагогиня виборола друге місце на міжнародному конкурсі вчителів-новаторів «E2 — Educator Exchange».

Нові освітні технології дозволяють ґейміфікувати навчання максимально комфортно для вчителя та учнів і використовувати цю систему не лише в межах класу, а й дистанційно.

Ставайте менторами для учнів

quotes

Аксіома «викладач завжди має рацію» втрачає свою актуальність.

Змінюються часи, покоління дітей, а разом з ними і вчительська роль. Аксіома «викладач завжди має рацію» втрачає свою актуальність. Так, вчителі залишаються авторитетами для учнів, але перестають бути єдиним джерелом «правильної» інформації.

Сьогодні достатньо декілька кліків, щоб знайти відповіді на будь-які запитання. Освітні платформи, відео, лекції — допитливі учні можуть орієнтуватися в деяких темах не гірше за викладачів. Тому діти потребують авторитетних менторів, які у всьому інформаційному шумі скерують та допоможуть знайти правильну інформацію. Мотивують не просто шукати інформацію, а правильно її використовувати, продемонструють зв’язки між першою темою і шостою, врешті — покажуть, для чого це все.

Крім того, учням потрібна різна кількість уваги, мотивації, вказівок та порад. Одне із завдань вчителів-менторів — зрозуміти індивідуальні потреби дитини.

Такий підхід робить вчителя або вчительку ближчими до дитини та викликає її довіру. Погодьтеся, завжди мотивує, коли у пошуках знання ви маєте, до кого звернутися за допомогою або щоб поділитися думками.

Тож, як бачимо, варіантів зацікавити дитину в навчанні вистачає. І для цього не завжди потрібні кардинальні зміни у шкільній програмі. Іноді вчасно підтримати — достатньо, щоб змотивувати із задоволенням йти на урок. Тому часи, коли школою залякували, а дозвіл «прогуляти один день» діти сприймали за винагороду, відходять у минуле. Навчання — складний процес, але тепер є всі умови, щоб зробити його цікавим та максимально комфортним як для учнів, так і для вчителів.

comments powered by HyperComments