#Таксономія #навчальні цілі #Цілі освіти

Що таке навчальні цілі та навіщо їх складати?

Єлизавета Даценко,
методистка студії онлайн-освіти EdEra

Інколи після проходження тренінгу або онлайн-курсу виникає відчуття, ніби частина інформації пролетіла повз вуха або взагалі нічого не запам’яталося. Чому одним студентам вдається навчатися більш ефективно, ніж іншим? У чому тут справа? І як надалі обирати саме ті онлайн-курси, які пасуватимуть саме вам? Розберімося по черзі.

decor

За даними дослідження Американського товариства клітинної біології та Медичного інституту Говарда Г’юза, на ефективність навчання та якість засвоєння інформації безпосередньо впливають навчальні цілі, сформульовані на початку. У межах експерименту учасники та учасниці читали п’ять текстів із неврології та проходили підсумковий тест, який визначав, як добре вони засвоїли інформацію.

Ефективність підсумкового тесту була найвищою в тих студентів, які читали тексти, на початку яких були навчальні цілі. Через це науковці зробили висновок, що наявність навчальних цілей — це ефективний метод оптимізації навчання. Так відбувається тому, що сформульовані на початку навчальні цілі одразу спрямовують увагу студентів на той матеріал, який варто засвоїти і який використовують для оцінювання знань.

Що ж таке навчальні цілі та як саме вони покращують ефективність навчання?

Навчальні цілі — це кінцевий результат будь-якої навчальної діяльності, який виражають у точних та однозначних категоріях і поняттях. Простіше кажучи, завдяки навчальним цілям студентство одразу розуміє, що буде в цьому матеріалі та на що саме потрібно звернути увагу. Якщо навчальні цілі чітко повідомляють, про що йтиметься в навчальних матеріалах, студенти та студентки більш ймовірно досягнуть цих цілей.

І навпаки: якщо навчальні цілі — абстрактні, або їх взагалі немає, то учасники та учасниці освітнього процесу не знатимуть, чого від них очікують. Як наслідок, частина студентів може розчаруватися в курсі, тренінгу чи статті та втратити мотивацію до навчання.

decor
decor

Отже, навчальні цілі — це ефективний інструмент для засвоєння будь-якої інформації, який до того ж може покращити студентську успішність.

Розгляньмо процес оптимізації навчання в онлайн-курсах.

Backward design: спочатку — цілі,
потім — контент.

Складаючи структуру будь-якого курсу, розроблюючи суфлер чи додаткові завдання, варто враховувати, навіщо певний матеріал у курсі. Такий підхід називають backward design (детальніше про цей концепт ви можете прочитати в статті). Згідно з ним, спочатку потрібно визначити цілі, а потім — знання та навички, які потрібні, щоб досягнути цих цілей.

Наприклад, в одному із модулів курсу «Зелене світло для Землі» ми сформулювали такі навчальні цілі:

  • пояснює, як діяльність людини посилює парниковий ефект;

  • перелічує наслідки кліматичної кризи;

  • тлумачить сутність Паризької угоди.

Після модуля ми запропонували тести, які дають змогу перевірити знання слухачів курсу з цієї теми. Тобто спочатку ми подаємо матеріал про кліматичну кризу, а потім за допомогою практичних завдань перевіряємо, чи студенти та студентки його засвоїли.

На формулювання навчальних цілей курсу впливає те, який рівень знань в авдиторії.

Від цього залежить постановка цілей та підбір матеріалів. Є декілька способів описати рівень знань. Найпоширеніший із них — залучити таксономії.

decor

Таксономія — схема ієрархічної класифікації для впорядкування якоїсь інформації, де речі організовано за видами та типами.

Три найпоширеніші таксономії

Таксономія Блума

Її розробив американський психолог Бенджамін Блум із колегами з Чиказького університету. Таксономія складається із шести основних категорій: знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу та оцінки. Категорія знання — найнижча сходинка в цій ієрархії, оскільки саме від знань залежить, чи вдасться реалізувати вміння та навички. Таксономію Блума активно застосовують американські вчителі у 12-річній системі навчання та викладачі коледжів.

Розгляньмо таксономію Блума на прикладі вже згаданого курсу «Зелене світло для Землі», з якого можна дізнатися про основні принципи зміни клімату та розглянути відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) як альтернативу викопному паливу. Якщо проаналізувати принципи з погляду таксономії Блума, отримаємо приблизно такий результат.

Рівень

Приклад формулювання навчальної цілі

Знання

Розкажіть слухачам про зміну клімату та фактори, які безпосередньо на неї впливають

Розуміння

Поясніть, як саме атомна енергетика впливає на зміни клімату та як ВДЕ можуть покращити ситуацію зі зміною клімату

Застосування

Порівняйте вплив атомної енергетики та ВДЕ на зміну клімату

Аналіз

На прикладі парникового ефекту поясніть, як змінюється клімат

Оцінювання

Розберіть декілька прикладів явищ, які впливають на зміну клімату

Синтез

Створіть макет парникового ефекту в домашніх умовах

Що далі ми просуваємося за категоріями таксономії, то складнішими стають дії слухачів та слухачок. Просто знати якісь дані — простіше, аніж вміти їх синтезувати. Така ідея прогресу здається доволі очевидною, але від неї залежить результат навчання. Ми можемо змінювати місцями рівні, проте важливо розуміти, який із них буде кінцевим.

Наприклад, якщо в курсі важливо навчити студентство порівнювати вплив атомної енергетики та ВДЕ, тоді етап аналізу вам не знадобиться. Натомість якщо ваша ціль — навчити слухачів та слухачок застосовувати різні концепції впливу на зміну клімату, тоді процес навчання має містити всі рівні.

Таксономія Роберта Марцано

Таксономія Роберта Марцано — розширена система таксономії Блума. Вона складається із трьох систем і сфери пізнання. Коли виникають нові можливості, думки чи ідеї, «Я-система» вирішує, чи потрібно їй продовжувати концентруватися саме на них, чи краще почати новий мисленнєвий процес. Метакогнітивна система встановлює цілі й відстежує процес їхнього досягнення. Завдання когнітивної системи — опрацювати та структурувати всі дані. Сфера пізнання — місце, де сконцентрована інформація.

Три системи і знання

Я-система

Переконання, що знання — важливе

Переконання щодо ефективності

Емоції, пов’язані зі знанням

Система метапізнання

Уточнення навчальних цілей

Контроль реалізації знання

Контроль чіткості

Контроль точності

Когнітивна система

Пошук знань

Нагадування

Виконання

Розуміння

Синтез

Відображення

Аналіз

Відповідність

Класифікування

Аналіз помилок

Узагальнення

Уточнення

Застосування знань

Ухвалення рішень

Розв’язання проблем

Експериментальні перевірки

Дослідження

Сфера знання

Інформація

Розумові операції

Фізичні операції

Наприклад, обираючи формати подання інформації в онлайн-курсі, варто зважати на зацікавлення цільової аудиторії. Це дасть змогу підсилювати внутрішню мотивацію слухачів та слухачок. Так вони зможуть отримати ті навички, яких потребують.

Таксономія SOLO, або структура спостережного результату навчання

Таксономія SOLO, або структура спостережного результату навчання (Structure of the Observed Learning Outcome) — система, яка оцінює когнітивний розвиток учасників та учасниць навчального процесу. За допомогою моделі SOLO можна визначити, наскільки студентство обізнане в певній темі. Модель пропонує п’ять рівнів розуміння: від простого (преструктурного) — до найвищого, який позначає найглибше опанування матеріалу.

Нижній рівень передбачає, що слухач або слухачка називають лише базові поняття. На другому рівні учасники чи учасниці навчання можуть запропонувати неповне визначення певного поняття та описати якийсь один із його складників. Мультиструктурний рівень дає змогу студентству повністю описувати предмет та його елементи. А потім — пояснювати відношення й залежності між цими елементами. На останньому — рівні абстракцій — слухач або слухачка здатні продемонструвати ті знання, які виходять за межі вивченого предмета, але з ним пов’язані.

Некомпетентність

Преструктурний

Слухач/-ка не може сформулювати відповідь, оскільки нічого не розуміє.

«Я не впевнений/-на щодо...»

Одноструктурний (один відповідний аспект)

Відповідь слухача/-ки — дуже проста і стосується одного важливого аспекту.

Приклад: «У мене є одна ідея щодо...»

Мультиструктурний

Відповідь слухача/-ки охоплює декілька важливих аспектів, але дуже побіжно і не структуровано; поверхове розуміння.

Приклад: «У мене є декілька ідей щодо...»

Рівень зв’язків

Відповідь слухача/-ки охоплює різні ключові аспекти поняття та зв’язки між ними.

Приклад: «У мене є декілька ідей щодо..., я можу показати зв'язок між ними.»

Рівень розширених абстракцій

Відповідь слухача/-ки охоплює не лише основні аспекти поняття, а й зв’язок між ними; він або вона можуть порівняти між собою різні поняття.

Приклад: «У мене є декілька ідей щодо.. я можу показати зв’язок між ними ... а також порівняти ще з одним поняттям і пов’язати з чимось іншим.»

Як саме навчальні цілі допомагають краще засвоювати знання?

Кожна людина по-різному сприймає та засвоює інформацію. У нашому мозку щосекунди відбувається величезна кількість процесів, які впливають на рівень опанування матеріалу. Щоб інформація не лише потрапила у фокус нашої уваги, але й належно опрацювалася, а потім — трансформувалася у знання, має відбутися чимало когнітивних процесів.

Навчальні цілі структурують інформацію й одразу окреслюють ті важливі точки, на яких варто сфокусуватися в цей момент. Окрім цього, такі цілі допомагають слухачам та слухачкам одразу зрозуміти, чого очікувати від навчального матеріалу і яку інформацію міститиме певна тема. І якщо якийсь контент буде неактуальним, то їм не доведеться витрачати час на проходження курсу.

Формулювання навчальних цілей допомагає забезпечити баланс між самостійним проходженням курсу та розумінням рівня знань або навичок авдиторії (це забезпечує таксономія SOLO).

Зрештою, чітко сформульовані навчальні цілі дають змогу учасникам та учасницям навчання ефективніше засвоювати новий матеріал. А пізніше — на практиці застосовувати знання, отримані на курсі.

Більше про навчальні підходи, освітні тренди та розвиток навичок — у нашому Telegram! Приєднуйтеся:)

Як обирати онлайн-курси?

Визначте власні критерії

«Для чого мені проходити онлайн-курс?» Відповідей може бути декілька: щоб підвищити кваліфікацію; щоб отримати нову навичку; щоб поглибити знання в темі, якою цікавлюся. Критерії у всіх різні. Спочатку визначте власні потреби, щоб обрати той курс, який найбільше їх задовольнить.

Досліджуйте

Визначилися, для чого вам курс? Тепер ви чітко розумієте, що саме хочете від нього отримати. На сайті EdEra є перелік безкоштовних курсів із різних тем. Серед них ви можете обрати саме той, який вас цікавить та задовольняє ваші критерії. Якщо ви знайшли декілька таких курсів, то наступний крок допоможе точно визначитися з вибором.

Звертайте увагу на навчальні цілі

Це чи не найважливіший крок, оскільки завдяки цілям ви маєте змогу оцінити рівень власних знань. Так ви зможете обрати той курс, який відповідає вашій обізнаності у певній темі. Але не хвилюйтеся, якщо одразу не вдасться визначитися лише з одним. На сайті EdEra онлайн-курси доступні завжди. Тож ви можете проходити хоч усі в зручний для вас час :)

Джерела та корисні покликання

  1. Дослідження центру Eberly Center щодо впливу навчальних цілей на навчання у курсах.
  2. Дослідження 2020 року про вплив навчальних цілей на ефективність навчання.
  3. Детальніше про backward design можна прочитати в блозі Workademy.
  4. Anderson, Lorin W.; Krathwohl, David R. A taxonomy for learning, teaching, and assessing: A revision of Bloom's taxonomy of educational objectives.
  5. Marzano, R. J. Designing a new taxonomy of educational objectives.
  6. Biggs, J. B., & Tang, C. Teaching for quality learning at university.
  7. Dirksen Julie. Design for How People learn.
Author image

EdEra R&D

  • Kyiv
comments powered by HyperComments