#освітні тренди #EdEra #навчання

«Онлайн-освіта може розворушити традиційні методи викладання», – розробник онлайн-курсів

Команда студії онлайн-освіти EdEra уже створила більше тисячі освітніх роликів, запустила десяток відкритих курсів й інтерактивних підручників, вони — автори першого масового онлайн-курсу, який має гриф Міністерства освіти та науки України.

Про останні освітні тренди, авторитарну систему у школі та про те, як зняти якісне навчальне відео Громадське поспілкувалося із засновником EdEra Іллею Філіповим.

Матеріал публікується з дозволу hromadske.ua

Автор – Олександра Чернова.

І з чого починалася EdEra?

Коли я навчався на третьому курсі університету Шевченка на радіофізичному факультеті, з'явився перший-онлайн курс від Массачусетського інституту технологій (МІТ), який називався Circuits and Electronics. Ми з одногрупниками успішно проходили всі курси, які з'являлися в інтернеті, а це фундаментальна фізика, програмування, хімія.

І потім на 5 курсі університету ми готувалися вступати в США на PGD, складали іспити GRE та TOEFL і вирішили, що можемо зробити дуже цікаву програму для навчання старшокласників з фізики та механіки.

Коли ми подумали про те, як донести цю розробку до людей, ми зрозуміли що найдієвіший спосіб – онлайн. Це був курс з механіки-фізики. Після того, як ми отримали перші відгуки, зрозуміли, що треба зробити ще кілька курсів.

У нас є професори з великими досягненнями, але освітній продукт, який виходить, нам не дуже подобався. І з точки зору дизайну, і з точки зору подачі матеріалу. Ми вирішили, що потрібно змінити цю ситуацію.

У чому ваша місія?

Ми є містком між експертом, в якого є певні знання, і кінцевим споживачем. Тобто ми вважаємо, що зміст та форма важливі для сприйняття матеріалу, особливо у сучасній освіті.

Якщо вже казати про глобальні цілі,то це, по-перше, вплинути на освіту в Україні. Звичайно, не на всю. У нас немає універсального підходу до всіх предметів. Ніби от поставили камеру, записали 20 відео з української мови і все.

Ми хочемо вивести українську освіту на західній рівень, зініціювати партнерство із західними школами, бо ми можемо продукувати якісний продукт. І нам справді не вистачало більше форми, аніж змісту.

e0eb6c33e7fc6a4cc8efda063e9f853b

Засновник EdEra Ілля Філіпов Фото: Громадське

Що означає назва EdEra?

Спочатку робоча назва була BESTEP – дві множини, які перетинаються. Проте таких компаній виявилося дуже багато в світі і тому ми зупинилися на назві EdEra. Це скорочено Educational Era. Потім ми побачили, що є така італійська мелодрама Едера і що саме це слово перекладається з італійської як «плющ». Ми подумали, що це чудова алюзія на університети Ліги плюща. Тоді поставили собі ціль – обігнати в індексі Google італійську мелодраму. У нас вийшло.

Якими основними напрямками ви наразі займаєтеся?

Ми робимо проекти «під ключ» для компаній чи організації, які функціонують у рамках інших проектів. Наприклад, працюємо з ОБСЄ, створюємо дистанційну програму для українських судів з практики Європейської конвенції з прав людини. Це все розміщується на платформі Національної школи суддів.

Друге — це безпосередньо сайт EdEra, соціально-публічний проект, де розробляємо різні освітні проекти, і вони вже поділяються на онлайн-курси, інтерактивні підручники та спецпроекти. Вони бувають дуже різного характеру.

Онлайн-курси доволі традиційні для світу: реєстрація, послідовне проходження відеоматеріалу, тестування, додаткові матеріали, якісь інтерактивні активності плюс форум для зворотнього зв'язку.

Інтерактивні підручники ми розробили десь півтора-два роки тому, коли зрозуміли що онлайн-курси для старшої школи важко знайти в Google кожну окрему тему. Багатьом учням потрібно закривати саме якісь певні аспекти, і тому ми придумали формат інтерактивних підручників. Це онлайн-платформа без попередньої реєстрації з індексацією усіх сторінок, із вбудованим відео, тестовою автоматизованою системою та можливістю коментувати кожну сторінку.

Та спецпроекти. Наприклад, Антикорупційний урок з ПРООН, де дітям пропонували розглянути різні життєві ситуації: корупція на дорогах, чи в університеті, аби вони могли знайти, як в такому випадку діяти. Це пак матеріалів, який може закачати вчитель і провести його для своїх учнів. Близько 150 шкіл проводили цей урок зі сценаріями, презентаціями, відео. У сценарії також написано, як цю інформацію можна інтегрувати в освітній традиційний процес.

З Міністерством освіти ми робили публічне обговорення програм та відеорекомендації для вчителів середньої школи. Це були відео про те, як впроваджувати сучасні методики навчання в школі.

На ваш курс «Лайфхаки з української мови» та «Лайфхаки з української літератури» зареєструвалося вісім тисяч учнів. Чим цей курс якісно відрізняється від звичайного уроку з української мови та літератури у школі?

Це два великих онлайн-курси. Там близько тисячі завдань, і поріг у 700 завдань подолало 600 людей. Це дуже хороший результат для онлайн-курсу. Середня кількість переглядів серед підліків склала 7 — 8 тисяч.

Ми довго думали, як зробити його цікавим, бо наразі школярі дивляться динамічні відеоблоги і їх дуже складно залучити до перегляду півторагодинної академічної лекції, навіть якщо її розбити на короткі відео.

Ми розробили короткі відео по 15 хвилин, супутні інтерактивні підручники, додаткові відео та графіку. Наш викладач використав методику асоціації для засвоєння великої кількості інформації у маленькому відео. Завдяки такому інтерактивному формату курс мав успіх.

Зробили додаткову рубрику для української літератури «Про слово», де запитали відомих літераторів, музикантів, як на них вплинула українська література. Хотіли зробити заняття не такими відірваними від сучасності, як нам здавалося в школі.

Вийшло добре, і ми подали курс з української мови до Інституту модернізації змісту освіти, щоб отримати рекомендації МОНу, аби нам дозволили офіційно проводити експерименти в школах. За два місяці у всьому курсі знайшли дві помилки: чебурашку потрібно було замінити на братика-вовчика і прибрати «республіка» Україна в одному з завдань. Так він став першим масовим онлайн-курсом, який отримав гриф МОН в Україні.

Зараз ми прописуємо методичні матеріали, як його можна впроваджувати школі. Також провели експеримент у сільській школі в Одеській області — торік там склали ЗНО лише шість дітей, цього року — 13. Майже усі, хто здолав поріг у 90 із 100 балів у наших курсах, отримали з Незалежного тестування оцінку 190+.

Filipov

Як ви співпрацюєте із Міністерством освіти та науки?

Мене запросили на зустріч в Міністерство, де я розповідав про платформу інтерактивних підручників. Там озвучили проблему із тим, що у нас немає нормального зворотнього зв’язку із вчителями та експертами. Ми запропонували свою платформу використати для публічного обговорення програм. На наш подив Міністерство пішло на цей крок.

На початку публічного обговорення у нас було близько 13 — 14 тисяч коментарів від вчителів та експертів з усієї країни, які писали, щоб вони хотіли змінити в програмі. Згодом нам вдалося розробити оновлені навчальні програми для початкової школи, які затверджені Наказом МОН.

Ви пропагуєте інтегроване, змішане навчання. У чому його переваги?

Якщо ми кажемо про школу та про нерівномірно вмотивовану аудиторію: передні, середні, задні парти, то тут важлива зміна видів діяльності та формату від чисто декларативної та авторитарної подачі матеріалу до моделі групових робіт. Це може змінити залученість учнів і дістати дітей з гальорки.

Є теза, що той, хто гарно навчався оффлайн, той гарно навчається онлайн, і навпаки. Проте, якщо ми візьмемо таку модель і застосуємо для всіх учнів, це додатково не змотивує тих, хто не був змотивований. Або це зробить навчання трішки ефективнішим для тих, хто і так гарно справлявся.

Окрім початкової та середньої освіти, у вас чимало проектів для студентів вишів.

Проекти для студентів ми почнемо запускати з вересня цього року. Один з них – це курс із права. Вся програма побудована на тому, що два молодих юристи, як провідники ведуть студента у різних темах правознавства. Це відбувається у формі інтерв'ю, з красивим постпродакшином, де з'являється графіки для систематизації знань.

Другий проект – це англійська мова із індуктивною методикою викладання. Від практики до формулювання правил. Якщо подивитися на викладання англійської мови у Радянському Союзі, то там зазвичай відштовхувалися від правила і намагалися його потім застосувати, а тут викладачка курсу використовує кембріджську методику: від різних цікавих ситуації в популярних фільмах та серіалах вона вже вибудовує пояснення застосування правил англійської мови.

Чи може онлайн-освіта стати альтернативою традиційній?

Якщо бути відвертим, то я не вважаю, що онлайн-освіта – альтернатива традиційній. Це дуже гарний допоміжний інструмент, з яким потрібно рахуватися. Та онлайн-освіта може розворушити традиційні системи та стати каталізатором змін.

Author image

EdEra R&D

Анна Ляшенко – головний аналітик. Ілля Філіпов – керівник EdEra та аналітик. Артем Ільчук – експерт. Василь Дубовий – експерт. Мар'яна Мегединюк – редактор. Анна Казак – редактор.
  • Kyiv
comments powered by HyperComments