#освітні тренди #навчання #освіта

Персоналізоване навчання: адаптуйся або «сідай, двійка»

Ми вже обговорили два перспективні напрямки розвитку сучасної освіти — мікронавчання та гейміфікацію. Сьогодні дізнаємося про ще один: персоналізацію навчання, що вийшов на арену освітніх трендів завдяки активному розвитку технологій. Пропонуємо розглянути проблему двох сигм та взяти на озброєння принципи персоналізованого навчання — для всіх, хто хоче навчати й навчатися ефективніше.


Проблема двох сигм


У статті 1984 року Бенджамін Блум, американський психолог, що вивчав методи навчання, формулює так звану проблему «двох сигм». Вона полягала в тому, що при порівнянні студентів, які навчалися в звичайному класі, та студентів, що займалися з репетитором, останні демонстрували результати на два стандартних відхилення (дві сигми) краще.

Варто зазначити, що «звичайний клас» — це той, де тестування використовувалося виключно заради оцінювання, а зворотній зв’язок з викладачем був майже відсутній. До речі, у матеріалі «Як тестування сприяє ефективному навчанню» ми вже пояснювали, наскільки важливі тести як навчальний інструмент.

Була й третя група студентів, що виконувала додаткові тести та мала кращий зворотній зв’язок з викладачем. Їх результати виявилися проміжними — вони були кращими на одне стандартне відхилення (одну сигму), ніж успіхи студентів, що сиділи в звичайному класі.

Такі результати свідчать, щонайменше, про дві речі:

  1. Традиційний формат навчання в класі малоефективний.

  2. Кожен може досягнути кращих результатів. Звідси постає запитання: як навчати так, щоб під час групових занять студенти демонстрували результати не гірші, ніж на заняттях з репетитором?

Screen-Shot-2017-11-06-at-3.21.21-PM

Conventional — традиційний клас, Mastery Learning — клас зі зворотнім зв’язком, Tutorial — студенти, які навчалися з репетитором.

Джерело: The 2 Sigma Problem: The Search for Methods of Group Instruction as Effective to One-to-One Tutoring

Такі результати вже в 1984 році спонукали переглянути роль учителя в навчальному процесі. Можливо, роль викладача — бути не джерелом інформації, а наставником, що задає індивідуальну траєкторію навчання для кожного учня? Так на освітню арену поступово але впевнено почала виходити персоналізація.


Що таке персоналізація?


Якщо коротко, то персоналізація — це зсув акцентів. У центрі освітнього процесу постають не навчальні стандарти та вимоги, а учень. Його індивідуальність, слабкі та сильні сторони, таланти й здібності, навчальне середовище та культурний контекст — усе це фактори, які персоналізація пропонує врахувати та взяти на озброєння.

Отже, персоналізована освіта — не нова концепція в педагогіці, але особлива увага приділяється їй саме останніми роками.

У 2001 році Міжнародна Академія Освіти (International Academy of Education) у співпраці з ЮНЕСКО опублікувала буклет із серії Освітніх практик (Educational Practices Series). Він називається «Як навчаються діти» (How Children Learn), присвячений принципам ефективного навчання, а джерелами для написання слугували наукові дослідження та статистичні дані. Згодом ці принципи трохи переробили в Microsoft Education Transformation Framework. Ми ж пропонуємо витяг із цих двох ресурсів — 12 принципів персоналізованого навчання та поради щодо їх застосування на практиці.


Принцип 1: Активна участь (Active Involvement)


Imagine Cup — міжнародний конкурс молодіжних проектів, який організовує Microsoft. Впродовж року команди працюють над ідеєю, а потім втілюють проект за допомогою технологій. Так молодь демонструє творчий підхід, впевненість у власних силах та вчиться брати на себе відповідальність, самостійно приймати рішення. Все це ознаки активної залученості до процесу — обов’язкового компоненту персоналізованого навчання


Як заохотити учнів брати активну участь у занятті


  • Уникайте тривалого пасивного споживання інформації. Ні 90-хвилинним лекціям, під час яких учні змушені лише тихо сидіти й слухати.

  • Давайте учням завдання, що передбачають їх активну участь. До прикладу, вони можуть проводити вимірювання, спостереження та експерименти, розробляти проекти.

  • Дозволяйте учням бути відповідальним за власне навчання. До прикладу, запропонуйте їм вирішити, що саме вони хочуть вивчати та коли.

  • Заохочуйте цілі, які відповідають інтересам і прагненням учнів.


Принцип активної участі вже знайшов застосування в освіті. Так, все популярнішим стає мейкерство (від англ. make — робити). Це така собі оновлена версія гуртків «зроби сам», які вдосконалили за допомогою онлайн-платформ та курсів.

З розвитком мейкерства навіть виникла ціла онлайн-спільнота — DIY. У її межах діти від 6 до 16 років діляться своїм захопленням з однодумцями, а також навчаються новому. На платформі DIY існує ціле дерево навичок: щоб засвоїти якусь із них, необхідно виконати певні «челенджі». Так діти і створюють щось власними руками, і водночас комунікують з іншими.

Ми в EdEra також не залишилися осторонь та вже створили невеликий онлайн-довідник «Вступ у мейкерство». У ньому можна дізнатися більше про ЧПК-фрезер, 3d-принтер та пайку.

Коротке відео про некомерційний проект H Design, що залучає дітей будь-якого віку до мейкерства


Принцип 2: Соціальна участь (Social Participation)


Навчання — це соціальна діяльність, а тому обговорення, дискусії та робота в групах значно підвищують його ефективність. Діти навчаються краще, коли знають, що зможуть поділитися результатами з іншими.


Як «соціалізувати» заняття в класі


  • Ініціюйте роботу в групах так, щоб діти вчилися співпрацювати. Наприклад, над спільним проектом.

  • Організовуйте дискусії та обговорення нового матеріалу. Так діти навчатимуться висловлювати власну точку зору, пояснювати нову інформацію, чути думки інших та оцінювати їх.

  • При викладанні нового матеріалу наводьте релевантні приклади із сучасного життя. На заняттях з хімії та біології можна запропонувати учням генерувати ідеї на актуальні теми: наприклад,як протистояти зміні клімату або глобальному потеплінню.


Хороший приклад втілення цього принципу — проект Tiny House. Учні 12-го класу американської школи створюють «екологічно чистий» дім. 42 дітей працюють разом на всіх етапах — від роботи з інформацією на початку до фізичної праці наприкінці. Так Tiny House об’єднує і принцип соціальної участі, і популярне мейкерство.


Принцип 3: Змістовні завдання (Meaningful Activities)


Ніхто не хоче виконувати роботу, яка не має сенсу. Люди будь-якого віку напружуються та докладають зусиль тоді, коли відчувають: те, що вони роблять — важливо.

Саме це почуття важливості стає містком між шкільною освітою та реальним життям. У школі більшість завдань не здаються учням змістовними. До прикладу, вони не розуміють, ні навіщо їм писати твори, ні як це знадобиться в подальшому житті.

Як це виправити? Можна всім класом створити шкільну газету. Ніяких інновацій: запропонуйте цікаві теми для матеріалів, організуйте роботу в команді та не забудьте повідомити, що ця газета не буде припадати пилом у класі — її побачить вся школа.


Принцип 4: Зв’язок нової інформації з попередніми знаннями (Relating New Information to Prior Knowledge)


Нова інформація не має бути вантажем, який витісняє з голови те, що вже було вивчено. Знання — це черговий шматок пазлу, який ми інтегруємо у власну картину світу, і так бачимо його повніше. Однак під час навчання часто буває складно співвіднести те, що вже відомо, та нову інформацію. Тому одне із завдань викладачів — наголошувати на зв’язку вже вивченого з тільки-но засвоєними знаннями. Це можна зробити за допомогою:


  • Дискусії. Перед початком нової теми влаштуйте обговорення, яке пов’яже попередні знання із тими, що тільки надійдуть.

  • Тестування, щоб з’ясувати прогалини в попередніх знаннях або виправити не зовсім правильне розуміння матеріалу.

  • Повторення попереднього матеріалу з наголосом на зв’язку з новим.

  • Запитань, які допоможуть учням встановити нові зв’язки між знаннями. Наприклад, на уроках літератури можна звернути увагу на спільні та відмінні позиції письменників стосовно однієї й тієї ж теми.

  • Моделей та схем, які візуалізують зв’язки між інформацією.

  • Прикладів із життя, які наводять контекст до матеріалу. Навчання в контексті — це побудова знань на основі не тільки того, що нам уже відомо, воно передбачає й використання прикладів із повсякденного життя. До того ж, навчання в контексті передбачає й використання попередніх принципів: змістовності завдань, їх соціального аспекту та активної участі учнів.


Досвід каліфорнійської школи, де вчителі використовують опитування та інші джерела інформації, щоб створювати персоналізовані тестування для учнів, залежно від їх рівня.


Принцип 5: Стратегічність (Being Strategic)


Навчити навчатися, тобто застосовувати стратегії для побудови причинно-наслідкових зв’язків й запам’ятовування певних концепцій — вміння, яке потрібне протягом усього життя. Стратегії самостійного навчання, наприклад, застосування тестів для самоперевірки, часто залишаються поза увагою вчителів та учнів. Однак чим більше навчальних стратегій людина засвоїть у школі, тим швидше знайде ті, що підходять їй найкраще. І зможе якісно навчатися все життя.


Як навчати навчатися


  • Після проходження матеріалу пропонуйте учням самостійно сформулювати ключові запитання до нової теми.

  • На заняттях з фізики, хімії та біології заохочуйте активні лабораторні роботи. Учні можуть самостійно висувати гіпотези, планувати їх перевірки, вести облік даних, робити висновки та обговорювати ідеї в класі.

  • Заохочуйте ведення структурованих конспектів. Це допомагає учням самостійно встановити причинно-наслідкові зв’язки та систематизувати знання.


Принцип 6: Самоконтроль та ефективне навчання (Engaging in Self-Regulation and Being Reflective)


Самоконтроль — це вже не просто вміння навчатися, а здатність серед відомих стратегій навчання обрати одну, найефективнішу в тому чи іншому випадку. Для цього потрібно не тільки вміти навчатися, а й бути здатним планувати й контролювати власне навчання. Вчитель може допомогти учню поставити цілі, спланувати навчальний процес, моніторити його та оцінити результати наприкінці.


  • Заохочуйте планування експериментів, розв’язання задач, читання книг.

  • Під час обговорень закликайте учнів надавати детальну й конструктивну оцінку чужих та власних думок.

  • Заохочуйте самоперевірку: «Навіщо я роблю те, що роблю? Наскільки добре я це роблю? Що ще потрібно зробити?» та самостійну постановку цілей. Пропонуйте дітям самостійно визначити, який спосіб навчання для них — найефективніший. Так, одні учні краще сприймають текстову інформацію, тоді як інші — схеми й графіки. А комусь потрібно прослухати інформацію, щоб краще її засвоїти.


І це не всі принципи та ідеї, які варто впроваджувати в освітній процес! Про ще 6 принципів і те як персоналізоване навчання реалізується в сучасній освіті, ми розповімо в наступному матеріалі. Слідкуйте за оновленнями :)

Author image

EdEra R&D

Анна Ляшенко – головний аналітик. Ілля Філіпов – керівник EdEra та аналітик. Артем Ільчук – експерт. Василь Дубовий – експерт. Мар'яна Мегединюк – редактор. Анна Казак – редактор.
  • Kyiv
comments powered by HyperComments