#огляди #онлайн-курси #навчання

Як знайти правду в еру альтернативних фактів та пост-правди

Чи правда, що станція метро «Арсенальна» – найглибша станція метро у світі? Чи казав Порошенко, що молитва впливає на реформи в Україні? 53% українців вважають, що зможуть відрізнити правду від фейку. А чи зможете ви? Ми прочитали наукові дослідження на цю тему, разом з VoxUkraine розробили тест та онлайн-курс, і тепер ділимося з вами найцікавішими ресурсами та порадами.


Чи справді фейки — скрізь?


Що поширюється швидше: правда чи брехня? У 2018 році журнал Science опублікував дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Йшлося про 126 тисяч історій, які понад 4,5 мільйони разів публікувалися у Твіттері за 2006-2017 роки.

Виявилося, що неправдива інформація поширювалася швидше, ніж правдива. Чим оригінальнішою та емоційнішою була новина, тим охочіше ділилися нею користувачі.

Відрізнялися навіть спектри емоцій. Неправдиві та популярні новини зазвичай викликали здивування, страх та огиду. Правдиві та менш популярні – очікування, радість, довіру або смуток.

Фейки (з англ. fake — підробка) існують споконвіків. Але особливу увагу дослідників вони привернули у 2016 році під час виборів президента США. Згідно з дослідженням, під час цієї виборчої кампанії кожен 4-й американець заходив на сайти із фейковими новинами, а спростування неправдивих новин майже ніколи не досягали своєї мети.

Тоді американські фейкові новини досягли тисяч американських виборців. А отже, потенційно вплинули на їхню точку зору та на результати виборів загалом. Тобто, фейки можуть завдавати шкоди, якщо їхня мета — маніпулювати думкою людей.

У тому ж 2016, Оксфордський словник англійської мови проголосив слово «пост-правда» (post-truth) словом року. Адже тоді в пресі часто йшлося про політику пост-правди, яка звертається до емоцій та особистих переконань, а не до об’єктивних фактів. Фейки та ігнорування об’єктивних фактів – це частина політики пост-правди.


Що не так із фейками та чому вони небезпечні розповідає експерт безкоштовного онлайн-курсу «Фактчек: довіряй-перевіряй».


Водночас, фейки бувають невинними. Наприклад, UAReview в Україні – це гумористичний ресурс, який навмисне публікує фейкові новини. Але їхня мета – гумор, а не вплив на думку аудиторії.


Як боротися з фейками?


Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із факт-чекінгу, тобто перевірки фактів. Наприклад, ще у 2003 році у США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні.

На сайті FactCheck.org є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.

Є в США і факт-чекінг сайти, які спростовують міфи про американську культуру. Наприклад, snopes.com та TruthOrFiction.com.

Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин.

Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини. Сайт регулярно оновлюється, а матеріали не лише спростовують фейки, а й пояснюють різні аспекти політики. Зокрема – нюанси Brexit.

Французькі ЗМІ навіть розробили інструмент для перевірки фактів. Так у базі сайтів Les Décodeurs можна перевірити «надійність» джерела – чи часто сайт поширює недостовірну інформацію. На жаль, верифікація працює тільки французькою мовою.

Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися тут.

В Україні теж існують ініціативи з факт-чекінгу. Серед них — StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13-ма мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано 919 матеріалів.


Research


Проект StopFake.org спростував 919 неправдивих повідомлень за 2014-2017 роки. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну — російські ЗМІ.


Інший ресурс – VoxCheck – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».


Як розпізнати фейк?


Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку, у нагоді стане інструкція Міжнародної організації IFLA. Це 8 стислих, але корисних порад, які допоможуть вам покращити навички факт-чекінгу.


Recommendations


Англійською мовою доступні безкоштовні курси та відео на цю тему. Наприклад, освітній канал CrashCourse створив серію з 12 відео з медіаграмотності, а портал онлайн-курсів FutureLearn розмістив курс Media Literacy and Representation.

Ми також підготували для вас інформативні та корисні матеріали. Наприклад, сценарій уроку з англійської мови «Як відрізнити факт від думки?», який навчить школярів відмежовувати факти від думок на практиці.

Разом із VoxUkraine ми розробили тест та безкоштовний онлайн-курс «Фактчек: довіряй-перевіряй». Реєстрацію на курс відкрито і вже впродовж перших модулів слухачі дізнаються, як відрізняти фейки від правди, чому мозок вірить неправді та як виник популярний фейк про переможця олімпіади мемів.

Навчайтесь з нами та бережіть власний інформаційний простір!

Author image

EdEra R&D

Ярослава Бухта - контент-менеджерка та методистка. Марійка Горбач - редакторка блогу. Мая Нгуєн - дизайнерка візуальних матеріалів. Макс Ільїн - HTML кодер.
  • Kyiv
comments powered by HyperComments