#освіта #навчання #огляди

Легко — не завжди краще. 5 навчальних міфів

Як це — ефективно навчатися? Коли ми усвідомлюємо, що дійсно працюємо на сто відсотків? Професор психології Роберт Бйорк вже понад 30 років досліджує як люди навчаються. І довів: те, що ми вважаємо ефективним навчанням, і дійсно ефективне навчання, разюче відрізняються. Ми ретельно вивчили наукові роботи різних дослідників і готові викрити найпоширеніші навчальні міфи!


Люди застосовують дієві навчальні стратегії — чергування, повторення, поєднання — але тільки інколи. Зазвичай, вони обирають неефективні стратегії (наприклад, зубріння матеріалу в останню ніч перед іспитом), однак вірять у їх результативність. Які ж основні хибні судження — їх ще називають когнітивні ілюзії — зустрічаються під час навчання?


Міф 1: Я вже це читав/чув/писав/робив, а отже, знаю


Розглянемо експеримент, який проводили канадські дослідники. У ньому брали участь три групи, що мали відповісти на ряд запитань. Перед цим кожній групі видавали список тверджень.

Перша група читала твердження, які були правильними відповідями на запитання. Друга група отримала список неправильних, однак релевантних тверджень (наприклад, якщо запитання стосувалося президента, у твердженні дійсно згадувався реальний президент. Однак не той, про кого йшлося в запитанні). Третя група отримала список нерелевантних тверджень.

Потім учасники відповідали на запитання. Виявилося, що перша і друга група робили це швидше та впевненіше, навіть якщо й неправильно. Адже вони впізнавали інформацію, яку щойно читали.

Що це означає? Якщо відповідь спадає вам на думку легко та швидко, це ще не означає, що вона правильна. «Впізнати» — не те ж що «знати» або «розуміти». Тому — будьте уважні та обмірковуйте свої відповіді.


Міф 2: Легко вивчив — легко згадаю


В іншому експерименті учасники вчили пари слів. Чим швидше вони запам’ятовували ту чи іншу пару, тим краще оцінювали свої успіхи. Але коли знання учасників перевірили, все виявилося навпаки. Ті пари слів, які учасники запам’ятали швидко, пригадувалися гірше ніж ті, що було складно вивчити.

Формат також впливає на те як ми «відчуваємо» власне запам’ятовування. Яскравіший шрифт, виділені ключові слова — і здається, що цей матеріал ми вивчили краще. Але це відчуття — ілюзія.

Чим вона небезпечна? Нам здається, що ми легко запам’ятали матеріал, а отже, вивчили. Тому потім ми його не повторюємо, а в результаті, і не знаємо. Тому не дозволяйте відчуттю легкості обдурити вас. Плануйте навчання так, щоб приділити достатньо часу темам, які ви «і так добре запам’ятали».


Міф 3: Навчання має даватися легко


Краще вивчити весь матеріал за одну ніч (блоком) або вчити потроху щодня? Як показують експериментальні дані, навчання блоком відчувається значно ефективнішим, ніж навчання, розподілене в часі. А що скаже наука?

Під час експерименту, опублікованого на ресурсі PubMed, студенти розглядали картини різних художників. Частину з них вони вивчали блоками, наприклад, усі шість картин певного художника. Іншу частину — упереміш. Це була практика, розподілена в часі.

На фінальному тесті студенти мали впізнати стиль певного художника, а не просто певну картину — це вимагало глибших знань та розуміння. Наостанок учасники відповідали на запитання: який режим допоміг їм вивчити більше?

Абсолютна більшість студентів виконували завдання краще після практики, розподіленої в часі. Втім, більшість також вірила, що практика блоком була ефективнішою.


Роберт Бйорк розповідає про цей експеримент.


Ми відчуваємо «ефективність», коли навчання дається легко. Практика, розподілена у часі, відчувається менш ефективно, адже вимагає більше зусиль. Вона не викликає миттєвого відчуття знання, на відміну від практики блоком.

Але навчання не має бути легким. Чим більше ви напружуєте мозок, тим краще його натренуєте. Тому не вірте відчуттям та навчайтеся ефективно.


Міф 4: Помилки — це погано


Помилки доводять, що ви неефективно навчаєтеся? Виявляється, навпаки.

У 2009 році професори Каліфорнійського університету провели експеримент. Одна група студентів мала відповісти на запитання, а потім отримати відповідь. Друга група отримувала запитання одразу з відповіддю, тому просто їх перечитувала. Запитання склали так, що відповісти правильно було надзвичайно складно. Тому перша група обов’язково робила помилки.

Потім студентів протестували. Кращі результати показала група, яка робила помилки. Виявилося, що вони підвищили ефективність подальшого навчання.

Тому тестуйте себе перед вивченням нового матеріалу. Так ви зробите «корисні» помилки та налаштуєте мозок на сприйняття нової інформації. І обов’язково підстрахуйтеся — після кожної помилки перевіряйте правильну відповідь. Дослідження показують, що чим впевненіше ви робите помилку, тим краще запам’ятаєте правильну відповідь після перевірки.


Міф 5: У мене немає таланту! Я просто дурний


На основі власних досліджень Керол Двек, професорка психології університету Стенфорду, розробила теорію двох ментальностей: фіксованої та зростання (fixed and growth mindset).

Люди з фіксованою ментальністю вірять, що успіх залежить від вроджених даних (наприклад, від генів). Тому, якщо неправильно виконав завдання, твоєї вини немає — просто недостатньо талановитий.

Люди з ментальністю зростання переконані, що знання та навички можна покращити. Для них успіх залежить не від вродженого таланту, а від наполегливості та застосування ефективних стратегій. Люди з ментальністю зростання навчаються на власному досвіді, не сприймають свої здібності як щось непорушне та непридатне для вдосконалення.


Керол Двек розповідає про силу growth mindset.


Ментальність можна змінити — це цілком залежить від вас. А ми можемо порадити книги Керол Двек та Ангели Дакворт, і нагадати, що нейрони здатні будувати нові зв’язки та посилювати старі. Але для цього потрібно їх тренувати — навчатися.


Чотири навички ефективного учня


Наостанок, розповімо про навички ефективного учня, які виділив Роберт Бйорк.


  1. Учень розуміє, що мозок — не комп’ютер, а пам’ять — не флешка. Об'єм нашої пам'яті теоретично необмежений, на відміну від флешки. А пригадати й повторити — це не те ж, що відкрити файл на комп'ютері. Повторення змінює та зміцнює спогади, тоді як перечитування пдф-файлу не змінює його зміст.

  2. Учень застосовує ефективні методи повторення — про них ви можете почитати в нашій статті.

  3. Учень регулярно моніторить і контролює власне навчання. І на основі цього складає подальший навчальний план.

  4. Учень не довіряє відчуттям, коли мова йде про ефективність навчання.

Ми бажаємо вам бути ефективними учнями та не піддаватися фіксованій ментальності. Успіхів!

Author image

EdEra R&D

Анна Ляшенко – головний аналітик. Ілля Філіпов – керівник EdEra та аналітик. Артем Ільчук – експерт. Василь Дубовий – експерт. Мар'яна Мегединюк – редактор.
  • Kyiv
comments powered by HyperComments