Нова українська школа активно працює, щоб українським вчителям більше не доводилося вручну заклеювати помилки у шкільних підручниках. До рук школярів потрапляли книжки і з Кіану Рівзом на світлині 1934 року, і з «обґрунтуванням» шкоди контрацепції та здатності соди лікувати рак.
Як таке могли допустити?

Щоб потрапити до школярів, підручники мають пройти конкурсний відбір. До 2014 року переможців конкурсу обирали предметні експертні комісії, склад яких призначав МОН. Фактично монополія у відборі підручників була повністю в руках держави. Нині конкурс відбувається кількома етапами. Перед цим спеціальні комісії МОН перевіряють усі підручники, подані до конкурсу: вони мають пройти науково-методичну, мовно-літературну, психолого-педагогічну та антидискримінаційну експертизи. Щоб потрапити до конкурсу, підручники повинні отримати гриф про успішне проходження перевірок.
До вересня 2021 року міністерство зберігало анонімність членів комісій, остерігаючись корупції. Тому донедавна було невідомо, хто саме проводив наукову перевірку підручників. Тепер склад цих комісій публікують у відкритому доступі. Лише після того як експерти переконаються в адекватності змісту, підручники потрапляють до конкурсу. Спочатку проводять голосування серед учителів. Потім переможець має пройти художньо-технічну експертизу, яка підтверджує, що з дизайном підручника все добре. Однак, попри всі ці перевірки, чиновники продовжують заплющувати очі на псевдонауку.
На їхню думку, помилки у шкільних підручниках розвивають критичне мислення учнів. Тож хоча вчителі й отримали право голосу, але обирати вони досі мають серед неякісних підручників.

Уже цього літа почне діяти новий закон, який має виправити цю ситуацію. Тепер навіть заради розвитку критичного мислення у підручниках заборонені фальсифікації, академічний плагіат, фабрикація та дискримінація. А експерти, що перевіряють підручники до конкурсу, особисто відповідають за свої експертні висновки. До самої ж перевірки додано ще один етап — обов’язкову апробацію всіх навчальних матеріалів, поданих на конкурс.

Також шкільні навчальні матеріали більше не будуть обмежуватися лише друкованими книжками. Скоро до офіційного конкурсу МОН зможуть потрапити й інтерактивні електронні додатки — цифрові матеріали, які доповнюватимуть навчання. Наприклад, вже тепер старшокласники можуть вивчати підприємництво з онлайн-курсом від EdEra прямо на уроках економіки.

Електронні додатки — це електронні книжки?

Не обов’язково. Сучасна освіт  — це значно більше, аніж споживання важливих знань. Перехід на дистанційну освіту підштовхнув освітян по всьому світу шукати нові підходи до викладання онлайн. Цей досвід показав, що навчання через інтернет — не лише вимушений захід, а й спосіб удосконалити шкільну освіту. Нинішні діти значно ефективніше навчаються за допомогою ґейміфікованих форматів. Ще до пандемії реформа НУШ передбачала цифровізацію освіти. Цей процес означає не лише створення електронних підручників, а й розбудову цифрових освітніх платформ зі збільшенням фокусу на самоосвіту та практику, щоб учителі могли приділяти більше уваги індивідуальним потребам учнів. Оскільки електронні додатки суттєво відрізняються від традиційних підручників, Верховна Рада відтермінувала набуття чинності закону. Так цифрові підручники та онлайн-курси зможуть змагатися за повноцінну роль у середній освіті лише з липня 2022 року. За цей час експерти МОН мають розробити методики оцінювання та стандарти якості нових навчальних матеріалів.

Поки експерти готуються оцінювати цифрові навчальні матеріали, українські видавці уже готуються до нових конкурсів та апробовують сучасні практики e-learning в загальноосвітніх школах. Однією з першопрохідниць є освітня компанія Green Country Books, яка вже 4 роки апробує серію цифрових підручників «24 Easy Steps» та «Notes by GC». Серед них посібник з англійської мови для 5-х класів «Stories», що складається з паперової частини та онлайн-платформи. Втім, електронна версія цього видання є самодостатньою та може використовуватися самостійно. Близько 1500 учнів НУШ різних селищ та міст України нині пілотують «Stories». З досвіду Green Country Books розповідаємо, які можливості для інновацій в освітньому процесі відкривають цифрові підручники.

Навчання в комфортному режимі та актуальному форматі

В основі підручника «Stories» — модель перевернутого уроку. Відповідно до неї діти самостійно ознайомлюються з новою темою онлайн, а у класах відпрацьовують отримані навички. Класичні домашні роботи заміняють «self-study» — блоки для самостійного опрацювання нового матеріалу вдома. Self-study складаються із завдань для аудіювання, письма, вимови, базового знайомства з новою граматикою та лексикою. Виконання цих завдань потребує не більш як 10–20 хвилин вільного часу.

Покоління сучасних п’ятикласників вже тепер називають «дітьми смартфонів». Для них максимально комфортно готуватися до занять з улюбленим ґаджетом у зручному місці та в будь-який час. Такий підхід мінімізує участь батьків у підготовці дітей до уроків. До того ж вправи на онлайн-платформі допомагають зробити екранний час кожної дитини якомога кориснішим.

Паперова частина підручника теж передбачає інтерактивну взаємодію. Так кожен учень або учениця безпосередньо під час заняття можуть просканувати QR-код, аби прослухати відео чи аудіо, озвучені носіями мови.

Відсутність страху перед помилками

Помилки є  закономірною частиною вивчення мов. Проте для школярів страх невдачі часто стає перепоною на  шляху до  результативного навчання. Вивчення мови зі  «Stories» не  передбачає жорсткого контролю учнів: вчителі не  повинні перевіряти зошити та  фінальні тестування. Діти виконують вправи на  платформі та  одразу дізнаються свій результат. Школярі можуть самостійно проаналізувати власні хиби та  спробувати виконати завдання ще раз, а результати їхньої роботи відобразяться в онлайн-журналі вчителя чи вчительки.

Такий підхід наділяє школярів свободою і одночасно навчає відповідальності. Дитина може закласти на підготовку до заняття стільки часу, скільки вважає за потрібне. Якісне виконання self-study є інтересом передусім учнів, а не батьків чи вчителів. Саме від нього залежить, наскільки комфортно дитина буде почувати себе на занятті.

Трансформація учительської ролі в менторську

За традиційним підходом до освіти вчителі є основними трансляторами знань, а учні — реципієнтами. Сучасні освітні тренди впевнено руйнують таку систему, оскільки вона залишає обмаль місця для розвитку критичного мислення школярів. Використання «Stories» у середній школі передбачає, що класичні вчитель або вчителька, які дають завдання та оцінюють результати, стануть наставниками, які скеровуватимуть дітей та працюватимуть за їхнім запитом.

Перевага менторів над учителями зокрема в тому, що перші мають суттєво більше часу. Учнів оцінюватиме електронна система. Наставники натомість допомагатимуть якісно пропрацьовувати допущені помилки, застосовуючи індивідуальні підходи до вихованців. Діти самостійно ознайомлюватимуться з новим матеріалом, а ментори зможуть під час уроку зосередитися на розмовній практиці чи проєктній роботі. Школярі та школярки почнуть співпрацювати зі своїми наставниками. Замість того аби висвітлювати певну тему, вчителі почнуть учити дітей навчатись самостійно. У перспективі кожна дитина зможе виробити навичку навчатися впродовж життя.

Такі самодостатні навчальні матеріали допомагають зробити пріоритетним розвиток критичного мислення, навичок комунікації та соціалізації серед школярів. Інтерактиві підручники можуть надати освітньому процесові динамічності й наочності у представленні матеріалу. Також вони допоможуть будувати навчальний процес відповідно до трендів, запитів освітян та потреб «цифрового» покоління учнів. А вчительські голоси дозволять таким підручникам стати доступними для всіх українських шкіл.