#огляди #навчання #освіта

Менше, швидше, складніше: як розвивати геніальність

У попередньому матеріалі «У пошуках геніальності: як виявити обдаровану дитину» ми коротко окреслили десятиліття досліджень, покликаних відшукати геніїв.Однак це – не єдина мета вчених, адже талант недостатньо знайти, його потрібно підтримувати та розвивати. Тому в другому матеріалі поговоримо про середовище для геніальних дітей і дамо кілька порад, що допоможуть розвивати здібності обдарованої молоді.


«Менше, швидше, складніше: як розвивати геніальність» — друга стаття, присвячена обдарованій молоді. Матеріал публікується з дозволу Українська Правда. Життя.


Менше — краще?


Джуліан Стенлі почав досліджувати обдарованих дітей не лише тому, що хотів дізнатися більше про природу інтелектуальної обдарованості.Він ще й прагнув сприяти розвитку талановитої молоді.

Стенлі вважав, що обдаровані діти значно швидше опановують інформацію, отже, рік у школі для них – даремна втрата часу. Тому дослідник вирішив провести експеримент. Обрав дві групи дітей: члени першої (експериментальної) пропустили хоча б один клас у школі, а другої (контрольної) – навчалися в звичайному темпі.

У 2013 році, через 40 років після початку дослідження, науковці порівняли успіхи двох груп. З’ясувалося, що члени першої, експериментальної, групи раніше писали перші публікації, отримували наукові ступені та реєстрували патенти. Відповідно, у 50 років вони мали більше цитованих публікацій.

Отже, у довгостроковій перспективі пришвидшений навчальний рік виявився корисним для обдарованих дітей. Так вони змогли опанувати матеріал, що дійсно відповідав їх рівню знань, а не витрачати час на легке та вже відоме.

Діти з дослідження також брали участь в Advanced Placement (AP) – американській програмі для старшокласників. Завдяки їй школярі можуть вивчати предмети рівня американського коледжу (приблизно рівень перших курсів українського університету).

Під час навчання в школі обдаровані діти могли відвідувати університет та проходити там деякі курси. Через 30 років науковці опитали вже дорослих учасників дослідження. Виявилося, що для більшості з них курс АР був улюбленим. Крім цього, вони були більш задоволені навчанням у старшій школі, ніж їхні обдаровані однолітки, які не проходили AP.

Задоволення від ускладненого курсу (AP) можна пояснити тим, що дітям нарешті стало цікаво. Адже вони отримали завдання оптимальної складності й потрапили в середовище людей з однаковим рівнем знань. Навчання в звичайній старшій школі було для них недостатньо складним: це знижувало мотивацію та банально марнувало дорогоцінний час.


Середовище та власний хист – дві складові успіху


Аналіз даних і висновків з довготривалого моніторингу обдарованих дітей наштовхнули послідовників Стенлі, Бенбоу та Любінскі на перегляд теорії коригування праці. За нею, на розвиток людини однаково сильно впливають як особистий хист та інтереси, так і середовище. Оптимальний розвиток можливий лише тоді, коли і внутрішні, і зовнішні фактори в балансі.

Іншими словами, людина зможе повністю реалізуватися, якщо її таланти та інтереси потраплять у правильне середовище, що дає можливості для розвитку. Зазвичай ця теорія стосується професійного розвитку, але дослідники розширили її на освіту.

Theory

Схематичне зображення теорії коригування праці. Джерело — Study of Mathematically Precocious Youth After 35 Years.


Процес навчання або праці можна розкласти на два основні компоненти: таланти й інтереси (abilities and interests).

Середовище також розбивається на два компоненти – вимоги до талантів (ability requirements) та системи посилення інтересів (reinforcer system). Таланти й вимоги до них дають об’єктивну оцінку успіху з боку суспільства – задовільність (satisfactorness). А інтереси та системи їх посилення – суб’єктивну оцінку власного успіху або задоволення (satisfaction).

І задовільність, і задоволення визначають, чи залишиться людина в цьому середовищі.

Якщо є задоволення (зацікавленість і готовність працювати), але немає задовільності (здатності адекватно виконувати роботу), людину попросять піти, навіть якщо вона хоче залишитися. Якщо ж є задовільність, а не задоволення, людина захоче покинути середовище, навіть якщо воно не бажатиме її відпускати.

Якщо поглянути на прискорене опанування шкільної програми через призму цієї теорії, стає зрозумілим, чому діти, які «перескочили» рік, досягли більших успіхів, ніж ті, що навчалися за звичайною програмою. Середовище відіграє не менш важливу роль у розвитку таланту, ніж талант. Тому обдаровані діти потребують допомоги та підтримки.

Серед можливих варіантів – прискорена програма, більш складні й різноманітні курси, колектив однодумців. Без особливих можливостей для особливих дітей, їх талант ризикує залишитися нереалізованим або реалізованим не повністю.


Як сприяти розвитку обдарованої дитини


У 2016 році видання Nature опублікувало матеріал про SMPY та його результати за 45 років. Там є й перелік порад, як плекати талант обдарованої дитини:


  • Переконайтеся, що діти отримують різноманітний досвід, знання та навички з різних сфер.
  • Коли дитина виявляє зацікавленість і талант, дайте можливість їх розвивати.
  • Підтримуйте і інтелектуальні, і емоційні потреби дитини.
  • Допомагайте дитині розвивати growth mindset – світогляд, за якого людина вірить у власне зростання.
  • Для цього хваліть дитину за спроби та зусилля, а не за талант. Наприклад, якщо учень після кількох спроб правильно розв’язав задачу, не кажіть: «Ти такий розумний, адже розв’язав задачу». Натомість спробуйте: «Ти молодець, бо намагався розв’язати задачу. І, зрештою, впорався, хоч і було складно».



    Алвін Ірбі — колишній вихователь дитсадка, який став соціальним підприємцем — розповідає, як заохотити дитину навчатися протягом життя.


  • Заохочуйте дітей ризикувати та вчитися на власних помилках.
  • Уникайте ярликів. Обдарованість може стати емоційним тягарем, якщо дитина живе з ярликом «талант» або «геній».
  • Співпрацюйте з учителями, щоб задовольнити потреби дитини. Обдарованим дітям часто потрібен складніший матеріал, додаткова підтримка під час навчання й свобода в тому що вивчати та як швидко.
  • Протестуйте здібності дитини. Це допоможе краще розуміти її потреби, а також виявити певні проблеми. Наприклад, дислексію, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, а також соціальні та емоційні труднощі.

Команда EdEra також має для вас кілька порад:

Виявлення таланту в дитинстві та надання відповідних можливостей для його розвитку – це своєрідний ключ, що допоможе створити інтелектуальну верхівку суспільства, посприяти розвитку науки та інновацій.

А тому пошук та раннє виявлення талантів, перегляд звичайних стандартизованих тестів, надання різноманітних можливостей для навчання – важливі, щоб сприяти реалізації таланту. Хоча на кожному етапі виникають складнощі та запитання, зрозуміло одне – обдарованим дітям підтримка та особливі умови необхідні не менше, ніж іншим.

Author image

EdEra R&D

Анна Ляшенко – головний аналітик. Ілля Філіпов – керівник EdEra та аналітик. Артем Ільчук – експерт. Василь Дубовий – експерт. Мар'яна Мегединюк – редактор.
  • Kyiv
comments powered by HyperComments