Сал Кхан, засновник Khan Academy, у своєму виступі на платформі TED говорить про тести. Сьогодні вони використовуються здебільшого для оцінювання знань, а от Сал пропонує застосовувати тести й для навчання. Цілком підтримуємо, адже тести як навчальний інструмент мають багато переваг – і це доведено.
Тестування та пам'ять
У 2006 році Генрі Л. Родігер, дослідник психології в сфері людського навчання й пам’яті в Університеті Вашингтону в Сент-Луїсі, та Джеффрі Д. Карпіке, професор психологічних наук Університету Пердью, провели експеримент. Вони розділили студентів на три групи. Кожна з них читала прозові уривки, багаті на факти: наприклад, однією з тем були видри.
Перша група читала уривок один раз і після цього тричі проходила тестування. Друга група читала уривок тричі, але виконувала тести лише раз. Третя група просто перечитувала матеріал чотири рази.
Важливо зазначити, що тестування не обмежувалися виключно запитаннями з варіантами відповідей. До прикладу, студенти повинні були пригадати якомога більше з прочитаного уривку (free recall): оцінювалася кількість «основних думок» з тексту, які вони назвали.
Результат визначали за допомогою фінального тестування. Його проводили двічі – через п’ять хвилин після навчальної сесії та через тиждень. Через п’ять хвилин після експерименту найкращі результати показала третя група, яка просто перечитувала матеріал. А найгірші – перша, яка читала найменше, а тестувалася найбільше.
Через тиждень студенти знову проходили оцінювання. Цього разу результати виявилися прямо протилежними: найкращими стали студенти з першої групи, а найгіршими – ті, які перечитували матеріал чотири рази. Висновок – тестування одразу після опрацювання матеріалу загальмувало процес забування в довгостроковій перспективі.
Перевірка знань одразу після тестування сприяла тому, що студенти пригадали 60% матеріалу через тиждень. Ті, хто лише перечитував матеріал, пригадали 40%.
Джерело: Test-enhanced learning: taking memory tests improves long-term retention
Також після навчальних сесій студенти проходили опитування. Вони мали самостійно оцінити власні сили й спрогнозувати результат на тестуванні через тиждень. Студенти, які лише перечитували уривки, були більш впевнені в своїх знаннях ніж ті, які ще й виконували перевірочні завдання – перечитування створило ілюзію компетентності. Втім, ця ілюзія зникла вже через тиждень, після фінального тесту.
А от студенти, які проходили тестування одразу після опрацювання матеріалу, оцінювали свої знання більш реалістично – тести сприяли правильному оцінцюванню власних сил. Відповідно, такі студенти присвячували повторенню матеріалу більше часу й впоралися набагато краще.
Під час експериментів Ларрі Л. Якобі, Крістофера Н. Вахлагейма та Дженніфер Х. Коейн з Університету Вашингтону в Сент-Луїсі в 2010 році, студенти вивчали категорії птахів. Перша група 4 рази дивилася на зображення птахів із підписом, що зазначав, із якої вони родини. Друга група дивилася на фотографії з родинами птахів, а потім тричі виконувала перевірочні завдання.
На фінальному тестуванні студенти бачили як уже знайомі фотографії, так і нові. Група, яка тричі проходила тестування, класифікувала нові фотографії краще, ніж група, яка лише розглядала світлини. Це означає, що студенти, які виконували більше перевірочних завдань, навчилися виділяти загальні риси кожної родини птахів – і це допомогло на фінальному тестуванні. Отже, виконання тестів сприяє кращій організації знань та вмінню застосовувати їх на практиці.
Так виглядали зображення птахів із підписом.
Як пов’язані тести та навчальний матеріал
Ми вже визначили (експериментально!), що тестування сприяє ефективному навчанню. Але чи потрібно проводити оцінку знань абсолютно всього матеріалу? Ні – тестувати все неможливо й непотрібно. Тоді варто визначити, на якій навчальній інформації зосереджуватися.
У 2009 році доцент психології Університету штату Айова Джейсон К. К. Чан провів експеримент. Перша група студентів читала зв'язаний текст, а через 24 години проходила тест. Друга група читала окремі непов'язані факти з цього ж тексту й практично одразу виконувала тест.
Результати показали, що після опрацювання тексту й тестування через 24 години, перша група добре пам'ятала не лише ту інформацію, яка зустрілася в тестових завданнях, але й ту, що була в тексті, а в тестах не згадувалася. Результати другої групи продемонстували, що незв'язаний матеріал та короткий проміжок між його опрацюванням та тестом ускладнює пригадування інформації, що не згадувалася в тестових завданнях.
Low Integration – група, що читала окремі факти. High Integration читала зв'язаний текст. Білі стовпчики позначають інформацію, що згадувалася в тестових завданнях, сірі – ту, що не згадувалася. Як бачимо, група High Integration змогла краще пригадати концепції, які не зустріла під час тестування.
Висновок доволі простий. Якщо матеріал, який необхідно опрацювати, взаємопов'язаний і логічно викладений, а інтервал між вивченням та фінальним тестуванням доволі довгий (у експерименті Чана – 24 години), це допомагає учням краще запам'ятати не тільки інформацію, що згадувалася в завданнях, але й пов'язані з нею концепції.
Тести мають переваги й для вчителів – вони допомагають вчасно помітити та оцінити рівень знань учнів. Якщо багато з них демонструють погані результати з певної теми – можливо, варто змінити процес викладання та розглянути її ще раз.
Також часте тестування виробляє звичку навчатися регулярно. Експерименти доводять, що студенти, які регулярно проходять тести (наприклад, наприкінці кожної лекції), демонструють кращі результати ніж ті, які не стикаються з тестами ніде, окрім екзаменів. Це також співвідноситься з освітнім трендом microlearning – навчання невеликими порціями з обов’язковим тестуванням після. Більше про це читайте в нашому матеріалі «Microlearning – малими кроками до великих результатів».
Як імплементувати тестування в навчальний процес
Тести та регулярна перевірка знань здатні зробити навчання значно ефективнішим. Однак мова йде не про тестування заради оцінювання, а про тестування, яке заохочує навчатися. Це означає, що перевірочні завдання повинні сприяти кращому засвоєнню матеріалу й мінімально впливати на оцінку.
Найпростіший спосіб додати тестування до навчального процесу – запитання під час заняття. Однак є два нюанси. По-перше, необхідно обов’язково надати правильні відповіді після відповідей учнів. По-друге, потрібно задіяти всіх, а не лише тих, хто хоче відповідати добровільно.
Інший варіант – використання технологій. Наприклад, під час заняття учні можуть прослухати певну завершену концепцію, а потім отримати 2-3 запитання на смартфони або комп’ютери. Такий спосіб дозволяє задіяти всіх і одразу оцінити, як група зрозуміла матеріал.
Важлива й регулярність тестування. Тести можна проводити на початку (щоб повторити попередньо вивчений матеріал) або наприкінці кожного заняття (щоб закріпити нові знання).
Перевірочні завдання варто використовувати й під час самостійного навчання: наприклад, за допомогою флеш-карток. Вони не такі нудні як запитання після параграфу, їх можна носити з собою, використовувати коли завгодно й так виробляти корисну звичку – навчатися регулярно. Сьогодні існує багато сайтів, де можна створювати власні флеш-картки чи використовувати вже готові. До прикладу, Quizlet та Сram.
Ми в EdEra намагаємося використовувати потенціал перевірочних завдань під час створення онлайн-курсів на повну й приділяємо особливу увагу різноманіттю тестів.
Так, у новому курсі з права «Людина та держава. Правила гри» ви знайдете і завдання з однією правильною відповіддю, і з кількома, і завдання, де потрібно ввести слово.
Приклад тестового запитання на платформі EdEra
Різноманітність та регулярність перевірочних завдань вчасно та якісно закріплюють щойно пройдений матеріал. Ті студенти, які проходять курс поступово, отримують від організації матеріалу подвійну користь, адже фінальне тестування наприкінці кожного тижня фіксує матеріал у пам'яті в довгостроковій перспективі.
Отже, тестування – це потужний інструмент, якщо використовувати його не лише для оцінювання, але й як спосіб навчатися. Воно має переваги як для учнів, так і для вчителів, однак буде дійсно ефективним тоді, коли учні сприйматимуть його не як покарання, а як корисну навчальну вправу.
Авторка матеріалу: Анна Ляшенко, методистка EdEra
