Братися за все й одразу вже не модно – сьогодні все більшої популярності набуває практика «розбивання» великої мети на маленькі завдання. Це використовують як розробники IT-проектів, наприклад, за допомогою методології Scrum, так і освітяни.
Барбара Оуклі, викладачка онлайн-курсу Learning How to Learn, каже, що мозок сприймає інформацію маленькими частинами (chunks), які потім формуються у велику картину. Закласти дійсно результативні chunks допоможуть принципи microlearning (мікронавчання), якими ми розпочинаємо серію матеріалів про освітні тренди.
Як побудований навчальний процес
Щоб ефективно використовувати microlearning – розбивання матеріалу на «правильні» шматки, – необхідно розуміти структуру навчального процесу. У 2000 році дослідник освіти Баррі Циммерман (Barry J. Zimmerman) запропонував поділити навчальний процес на три фази:
1. Обмірковування заздалегідь (Forethought Phase) – мотивація та постановка мети. Ставимо собі два запитання: чому й навіщо потрібно це вивчити? Далі визначаємо бажані результати, коротко- та довгострокові цілі й складаємо план дій.
2. Виконання (Performance Phase) – самоконтроль і самоспоглядання. Самоконтроль означає постійну перевірку того як ти виконуєш завдання. До речі, варто зосереджуватися лише на важливих завданнях, адже надмірна увага до деталей перешкоджає навчальному процесу. Самоспоглядання – це оцінювання власних успіхів впродовж виконання завдань. Вчити, перевіряти, вчити далі, знову перевіряти – так проходить фаза виконання.
3. Самооцінювання (Self-reflection Phase) – оцінка та висновки. Існують чотири основні способи оцінювання:
- Порівняння власних результатів із загальноприйнятими стандартами (перевірка майстерності).
- Порівняння власних поточних результатів із власними попередніми результатами.
- Порівняння власних результатів із результатами інших людей.
- Оцінка виконання своєї ролі в команді.
Ступінь задоволення власними результатами впливає на мотивацію та постановку наступної мети. Так навчальний процес замикається в цикл.
До чого тут microlearning?
Для успішного навчання потрібно підтримувати всі три фази навчального процесу. Відповідно, найкращий chunk (шматок інформації) – це коротка завершена думка, після якої пропонується кілька запитань. Запитання підтримують всі три фази навчального процесу: вони працюють і як орієнтир на початку, і як спосіб перевірити себе в процесі, і як можливість оцінити власні успіхи наприкінці. Це і є microlearning – навчання невеликими але повноцінними кроками.
Принципи microlearning можна (і потрібно) застосовувати в повсякденному навчанні. Наприклад:
- Прослухати подкаст.
- Переглянути навчальне відео.
- Переглянути флеш-картки.
- Вивчити слово, формулу або визначення.
- Відповісти на тестове запитання.
- Пограти в навчальні мікроігри.
Хто довів, що microlearning працює?
У 2015 році доктор Фелікс Капп з Дрезденського технічного університету з командою провели експеримент. Три групи студентів вивчали онлайн-підручник з основ інтелектуальної власності. Групи розбили таким чином:
- Fine-grained distribution: отримували одне запитання після одного підрозділу.
- Medium-graned distribution: чотири запитання після чотирьох підрозділів.
- Blocked: вісім запитань після восьми підрозділів.
Всього: 16 підрозділів, 16 запитань, 61 студент.
Кожне запитання стосувалося лише одного підрозділу, студенти мали дві спроби відповісти. Моніторинг навчального процесу враховував кількість часу, витраченого на кожне запитання, та кількість спроб. Після вивчення підручника, студенти виконували тест, де було 24 запитання та дві частини. Частина А – 16 запитань за розділами, частина В – 8 запитань стосовно зв’язку між різними розділами.
Результати виявили, що перша та друга групи відповіли на запитання частини А краще за третю групу. При цьому перша група ще й витратила значно менше часу на запитання, ніж дві інші. Третя група студентів частіше переглядала сторінки підручника.
Результати можна інтерпретувати так: чим більше часу проходить між моментом вивчення матеріалу та моментом відповіді на запитання, тим більше часу знадобиться студенту, щоб «дістати» необхідну інформацію з пам’яті. У першій групі важлива інформація одразу відкладалася в голові, адже запитання закріплювало матеріал одразу після вивчення. Студенти третьої групи не мали змоги повноцінно реалізувати другу фазу навчального процесу й перевірити себе. Вони сумнівалися у власному прогресі, а тому частіше переглядали підручник.
Microlearning та онлайн-курси
Microlearning в онлайн-курсі насамперед стосується довжини відео: вона не має перевищувати 15 хвилин. Ідеальні відео – короткі та логічно завершені, одне відео повинне містити логічно завершену думку. Ми в EdEra дотримуємося оптимальної довжини відео: наприклад, у курсі «Лайфхаки з української мови» відео триває 8-10 хвилин і супроводжується перевірочними завданнями.
Якщо керуватися принципами microlearning, то кожен онлайн-курс складається із навчальних сесій, а кожна навчальна сесія сприяє успішній реалізації навчального процесу. Щоб навчальний процес був дійсно ефективним, необхідно виконати всі три згадані фази: обмірковування, виконання та оцінювання. Для цього підготовка навчальних сесій в онлайн-курсі передбачає створення вступу, етапу активного навчання та завершення. Спробуємо пояснити на прикладі курсу «Лайфхаки з української мови».
Вступ забезпечує першу фазу навчального процесу – обмірковування заздалегідь. Він включає теоретичний матеріал, опис завдань та постановку запитання.
Подивимось на другий тиждень «Лайфхаків з української мови». Тут є три підрозділи до теми «Загальна морфологія. Іменник.». Кожен підрозділ розпочинається з короткого опису теми: тобто учень бачить, що саме він опанує протягом вивчення цієї теми.
Наступний етап – активне навчання, яке забезпечує фазу виконання. Це перегляд відео і розв’язання супроводжуючих завдань.
Алгоритм такий: під час перегляду відео учень отримує інструкції, відповіді на запитання «як?», а потім застосовує їх на практиці. Одразу після перегляду відео пропонується тест, що допомагає закріпити щойно вивчений матеріал і водночас оцінити себе. Так учень переглядає невеликий логічно завершений розділ, застосовує отримані знання на практиці та одразу бачить свій результат. Фаза виконання завершена успішно.
Залишилася фаза самооцінювання. Для її реалізації учневі потрібно отримати оцінку власних знань і зробити висновки – це етап завершення. У «Лайфхаках» наприкінці кожного тижня є змога заповнити аркуш учня та пройти підсумковий тест. Завдяки цьому учень закріплює матеріал та оцінює себе двічі. До того ж, аркуш учня – зручний спосіб оцінити себе самостійно, адже весь теоретичний матеріал потрібно записати самотужки. Це і повторення, і створення конспекту, який знадобиться в майбутньому.
З аркушем учня розібралися – переходимо до традиційного підсумкового тесту. Його завдання охоплюють усе вивчене за тиждень, а наприкінці ставиться оцінка. Так учень перевіряє себе та одразу бачить результати. Так з’являється змога зробити висновки про власний прогрес, а отже, навчальний цикл замикається.
Принципи microlearning стануть у нагоді і для самостійного навчання, і для створення навчального контенту. Засвоєний таким чином матеріал легко «дістати» з пам’яті та застосувати на практиці. Якщо вас зацікавила ця тема – радимо сайт «MicroLearning.org», де можна знайти публікації та інформацію про конференцію з Microlearning. Платформа Coursmos пропонує cтворювати та проходити мікрокурси.
А наша наступна тема – гейміфікація. Слідкуйте за оновленнями, буде цікаво :)
Джерела:
1. Структура навчального процесу: Barry J. Zimmerman ‘Attaining Self-Regulation: A Social Cognitive Perspective’, 2000.
2. Експеримент: F.Kapp, et al. ‘Distributing vs. blocking learning questions in a web-based learning environment’, 2015.
3. Дизайн microlearning activities: I.Buchem, H.Hamelmann ‘Microlearning: a strategy for ongoing professional development’, 2010.
Авторка матеріалу: Анна Ляшенко, методистка EdEra
